У тенетах кріпацтва

У тенетах кріпацтва (XVIII-XIX ст.)

З початку XVIII ст. посилюється процес розшарування населення: з’являється краіпацтво.
Станом на 1732 р. у на Богодухівщині (в теперішніх межах) було вже близько 20 населених пунктів.
У Богодухові було 554 двори, де стояло 620 хат і проживало в них 1830 душ. Основну масу становили козаки (331 чоловік у 79 дворах) та їх падпомічники (1347 чоловік , 348 дворів), у місцевого сотника, крім підпомічників, було четверо служителів, у трьох підпрапорних ? 4 робітники, у козаків та інших власників ? 60 робітників і сусідів. Найбільшим власником кріпаків у місті був протопоп Герасим. За ним було записано 28 підданих, що жили в чотирьох дворах. У відомостях зафіксовано також 6 шинкарів, також шпиталь для старих і калік, де знайшли притулок 6 убогих.
У другому за величиною сотенному містечку Сінному прожівало 804 душі, 198 з них несли військову службу, а 519 в цьому їм допомагали. Багатим кріпосником тут був сотник Йосип Шарій, що встановив для своїх 25 підданихдводенну панщину. Четверо кріпаків працювали на місцевого попа Васильєва, шестеро інших обслуговували служителів культу.
В Полковій Микитівці 580 чоловік були козаками і підпомічниками.
У Хрущовій Микитівці майже всі жителі перебували у кріпацькій залежності. Долею 420 з них розпоряджався ніжинський полковник І. С. Хрущов.
У такому ж становищі перебувала колись вільна Матвіївка, що належала тепер Василю Осипову. 524 з 539 її жителів тягли кріпацьке ярмо, тричі на тиждень виходячи на панщину.
В Куп’євасі лише 20 чоловік з 303 вважались вільними, останні, за винятком малолітніх, повиння були два дні гнути спину у господарстві вдови колишнього охтирського полковника Перекрестова.
Зазнавали утисків 215 кріпаків Ріпок, 168 підданих Вертііївки, що належали обозному Харківського полку Ковалевському.
Сусідня Кадниця була власністю Г. Ковалевського, підпрапорного того ж полку. Крім людей, орних земель, лісів і луків, йому належали млин і винокурний завод. Вісім кріпаків порались на панському дворі, останні 82 “работают всякую работу”.
Не легшим було становище селян-кріпаків Кручика, Лозової, Дем’янівки, що належали тоді “богодухівському сотницькому синові” Івану Федорову.
Двічі на тиждень повинні були працювати на користь вдови Матвія Шарія 69 жителів Шарівки.
Як бачимо, минуло зовсім небагато часу, а значна частина колись вільних селян стала кріпаками.

У 60-х роках XVIII ст. в адміністративному і військовому устрої нашого краю відбулися великі зміни. Поділ на полки було скасовано, на їх території було утворено Слобідсько-Українську губернію. Вона поділялась на 15 провінцій, а ті ? на комісарства. Богодухів став військовою слободою, центром однойменного комісарства Охтирської провінції, а його жителі дістали офіційну назву “військових обивателів”
За 35 років, що минули після перепису 1732 р. по Богодухівському комісарству список дворян очолював командир Охтирського гусарського полку генерал-майор Подгоричані. Йому було пожалувано за службу с. Гути. На нього працювали 642 кріпаки. Ще більшою була “вдовствующая поручица” Євдокія Осипова. Вона у Матвіївці і Лесківці мала 791 підданого. Прапорщик Павлов у Лозовій мав 229 підлеглих. На братів Хрущових у Хрущовій Микитівці працювали 849 кріпаків. Показово, що лише 40 з них були привезені з російських губерній, а решту “придбали” уже на місці. Те ж саме і в сусідній Шарівці: з 815 піддіних з 815 підданих прем’єр-майора Абази росіян було лише шестеро.
У 80-х роках посаду городничого в Богодухові займав Семен Турковський. Користуючись владою, зосередженою в його руках, він почав округляти свої земельні володіння. До великого наділу на Херсонщині придбав ділянки землі біля Семенового Яру.

Заселення Дикого поля

Проти татар і шведів

У тенетах кріпацтва

Родом-- з нашого краю

На волю

Через три революції

Голодомор 1933 року

Велика Вітчизняна війна

На шляху незалежності

Загальна інформація про Богодухівщину

Природа Богодухівщини

Історія Богодухівщини