|
Епоха
палеоліту
Пізньозрубна культура Скіфи Сармати Черняхівська культура Слов'яни |
З
VI ст., коли з'явились праці візантійських істориків, ми знаємо про наших
предків далеко більше: назву і територію розселення слов'янських племен,
спосіб їх життя і важливу роль у тодішніх європейських подіяхЗгодом слов'яни
поділились на три великі групи-- східних, західних і південних. У IX ст.
східні утворили Давньоруську державу з центром у Києві.
В часи Київської Русі наша територія входила до Новгород-Сіверської землі, була її окраїною. Про це свідчать знахідки слов'янських старожитностей на території нашого краю. Старослов'янські речі знаходили в селах Павлівці, Петропавлівці, Куп'євасі, Кадниці, Вертіївці та інших місцях. Померля здавна було заселене слов'янами. В с. Городному було досліджено цілий комплекс Х-ХІ ст. ст.: 38 курганів, селище Мерчик і городище Замок. На поселенні розкопано землянку, зернові ями, господарські приміщення. Серед знахідок-- вироби з заліза, чимало поробок і заготовок з кістки. Під курганами насипами виявлено чоловічі і жіночі поховання, багато цінних речей в них. На городищі, розташованому на підвищеному мисі правого корінного берега Мерла, досліджено залишки колишніх оборонних споруд. Серповидний вал висотою понад 3 метри, шириною в основі 8 метрів захищав слов'янське поселення від нападу степовиків. А вони-- спочатку печеніги, а потім половці-- нерідко кочували поблизу. Хтозна, може саме тут русичі на чолі з новгород-сіверським князем Ігорем, перейшовши р. Мерло, в одному з боїв розбили половців. Ось як про це повідомляє "Літопис Руський" під 1184 р.: "Того ж року Ігор Святославович, почувши, що пішов Святослав на половців, прикликав до себе брата свого Всеволода і синівця Святослава Ольговича і сина свого Володимира, і мовив до братів і до своєї дружини: "Половці повернули проти руських князів, і ми без них спробуємо на вежі їх ударити". Та коли він був за Мерлом, то стрівся з половцями,-- бо поїхав був Обовли Костукович (один з половецьких ханів) з чотирима стами (воїнів) пустошити до Русі-- і тоді одразу пустили вони до них коней. І половці побігли, за повелінням божим, а руси погнали їх, і тут перемогли їх, і вернулися до себе". Цей уривок "Літопису Руського відкриває для нас досі не знане. Виявляється, леґендарний сміливець загальновідомого "Слова о полку Ігоревім" до свого невдалого походу в 1185 р. громив полки половецькії саме на нашій території. А ще в ньому вперше згадується річка, на якій з давніх-давен жили наші предки. Згинули, розчинились в імлі століть печеніги, половці, відійшли в небуття покоління наших попередників-- слов'ян, а назва річки живе. Мерло (Мерл, Мерла)-- значить "мертва" від давньоруського "мерети"-- умирати. Так назвали річку наші предки за тиху, спокійну, неквапливу, ніби мертву течію, а її найбільшу притоку зліва-- Мерчиком. Татаро-монгольська навала ХІІІ ст. спустошила руські землі. Було пограбовано, зруйновано і південно-східну окраїну. Постійна небезпека, убивства і загроза потрапити в рабство змушували місцеве населення кидати насиджені місця і переселятися в глухі, безпечніші райони. Колись заселений край-- територія теперішніх Харківської, Сумської, частково Бєлґородської областей-- спустів, обезлюднів, на декілька століть перетворився в "ДИКЕ ПОЛЕ".......... |
Заселення
Дикого поля
Проти татар і шведів У тенетах кріпацтва Родом-- з нашого краю На волю Через три революції Голодомор 1933 року Велика Вітчизняна війна На шляху незалежності |
|
Загальна інформація про Богодухівщину | |
Богодухів
Інтернет-провайдер
у
|