Перспективи співробітництва між Україною та Китаєм дуже великі і їх реалізація можлива при деяких умовах. Вже той факт, що уряд України дуже зацікавилось реформаційною діяльністю, яка проводилась у Китаї для виводу країни з кризи, говорить о дуже великом потенціалі, який криється у взаємовигідних відносинах між двох держав.
Дуже велику цікавість українська сторона приділяє існуванню вільних економічних зон у Китаю. Цю зацікавленість дуже легко пояснити, так як завдяки відкриттю цих зон, з пільговим податкообкладанням, вирішує проблему притока іноземних інвестицій в економіку держави.
Відкриття вільних економічних зон в Україні по прикладу китайських СЕЗів, дозволяє ще тісніше розвивати співробітництво між нашими країнами.
В цей час признають усі - Китайська народна республіка е одним зі світових економічних лідерів, значення якого швидко росте у багатьох сферах міжнародного життя і надалі.
Еволюція міждержавних відносин України, перехід від романтизму перших років незалежності до орієнтації на реальне економічне будування потребує переорієнтувати зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні зусилля нашої країни у напрямку азіатсько-тихоокеанського регіону(АТР).
Ця ситуація потребує від України забезпечення як політичних так і економічних інтересів в АТР завдяки поширенню співробітництва з Китаєм. Пріоритетність китайського вектора для зовнішньої політики нашої держави визначається вагою КНР у світі та поперед всього в АТР; можливість впливу КНР на глобальному та регіональному рівнях; схожість економік та технічних стандартів двох країн у багатьох галузях народного господарства; перспективністю китайського ринка для широкого сортаменту вітчизняної продукції.
У свою чергу, великому інтересу китайської сторони к Україні, сприяє незалежна зовнішня політика, що робить можливим двосторонню координацію дій у міжнародних організаціях.
На користь цього сприяють деякі факти. Вже з 27 грудня 1991-го року Китайська народна республіка визнала незалежність України, та вже 4 січня 1992-го року були встановлені дипломатичні відносини між двома країнами. З цієї миті почалась дуже кропітка праця між міністерствами та відомствами обох країн. До цього часу між урядами Китаю та України підписані десятки документів, які де-факто створили правову базу для поглиблення та поширення двосторонніх відносин на різних направленнях. Але як раз на цьому етапі у швидко розвиваючихся відносинах між двома країнами виникла пауза.
Причина в тому, що реалізація широких намірів ще далека від сучасної ситуації. Внутрішня ситуація в Україні не дуже сприяє розвитку гідних взаємовідносин між Китаєм та Україною, так як в Україні ще не відпрацьована правова база що до прозорості роботи іноземних інвесторів на внутрішньому ринку України. К умовам які також негативно впливають на розвиток українсько-китайських е діаметрально протилежна орієнтація українського уряду у зовнішній політиці, та дуже невелика кількість китаєзнавців які сприяли би розвитку “китайського вектору” в зовнішній політиці України.
Як що уважно придивитись до ситуації яка склалась в Україні, та порівняти її з ситуацією яка склалась у Китаї перед початком реформування, ми побачимо як багато український уряд може взяти корисного для себе на шляху виведення держави з кризи.
Спроби уряду України залучити інвестиції китайських бізнесменів стикаються з деякими проблемами, тому що український уряд у інвестиційній політиці робить упор на важку промисловість та енергетику, що погано діє на залучення інвестицій з Китаю. Для покращення цієї ситуації потрібно відкрити для східних інвесторів не тільки важку промисловість та енергетику, ще дати можливість привносити інвестиції у сільське господарство, легку промисловість, та галузі високих технологій хоча б у формі концесій.
Що стосується торгових відносин, то на цьому етапі потрібно розширити спектр товарів які надходять до Китаю, так як у цей час товарна структура носить напівсировинний характер. Ще гірше те, що у останній час китайська сторона значно поменшила закупки основних груп товарів які здійснювали більшу частину українського експорту в Китай.
В додаток до цього потрібно не зациклюватись лише на господарських відносинах з Китаєм. Як казалось вище, з Китаєм потрібно розвивати різноманітне співробітництво, особливо у політичній сфері, використовуючи вигідне геополітичне положення України, тобто на перехресті сходу
- заходу та півдня - півночі. Розумне використання цих умов дозволить не тільки витягти країну з кризи та ще стати дуже впливовою державою на Євразійському континенті, в чому зацікавлений і уряд Китаю.Східні вектори у зовнішній політиці потрібно розвивати з неменшим рвінням як європейського чи американського, а можливо ще сильніше.
Переорієнтація на східний вектор зовнішньої політики дозволить Україні скоріше зайняти гідне місце у світовому співтоваристві, та підняти свій статус у міжнародному рейтингу.
Назад