Прийнято постановою

Президії Федерації

спортивного туризму України

8 грудня 2001р.

Порядок класифікації маршрутів
туристських спортивних походів

1.Класифікація маршрутів туристських спортивних походів полягає у їх поділі за видами туризму, категоріями та ступенями складності і використовується для виконання туристами-спортсменами розрядних норм та вимог зі спортивного туризму.

Порядок класифікації маршрутів туристських спортивних походів встановлює основні принципи їх класифікації.

2.Класифікація поширюється на маршрути походів, що здійснюються за видами туризму, визначеними Правилами змагань туристських спортивних походів. Маршрути походів з використанням будь яких інших засобів пересування, не характерних для визначених Правилами видів туризму, класифікацією не охоплюються.

3.Правилами змагань туристських спортивних походів (далі - Правила) визначено, що спортивні походи проводяться з пішохідного, лижного, гірського, водного, велосипедного, мотоциклетного, автомобільного, спелеологічного та вітрильного видів туризму. У порядку зростання протяжності, тривалості та технічній складності маршрутів вони поділяються на І, II, ПІ, IV, V та VI категорій складності (далі - к.с.). Маршрути походів, що мають складність, тривалість або протяжність меншу за установлену Правилами для походів І к.с., відносяться до некатегорійних (в т.ч. походи 1, 2, 3 ступеню складності).

Класифікація походів за ступенями складності використовується для виконання юнацьких спортивних розрядів у дитячо-юнацькому туризмі. Враховуючи специфіку дитячо-юнацького туризму, класифікація маршрутів за ступенями складності для автомобільного, мотоциклетного та вітрильного видів спортивного туризму не проводиться.

4.Визначення категорій та ступенів складності туристських спортивних походів проводиться відповідно до нормативів, наведених у додатку № 3.2. Правил, з використанням переліків класифікованих локальних перешкод (перевалів, печер тощо).

5.Категорія складності будь-якого туристського спортивного походу визначається шляхом порівняння його маршруту з класифікованими маршрутами, розробленими дім даного регіону, переліками класифікованих локальних перешкод (перевалів, печер тощо). Технічна складність, різноманітність та характер перешкод у поході даної категорії складності повинні бути не нижчі, ніж для класифікованих маршрутів тієї ж категорії складності у даному районі.

Якщо у районі проведення походу відсутні відповідні класифіковані маршрути, при визначенні категорії складності запланованого або вже здійсненного походу слід користуватися Методикою визначення категорій складності туристських спортивних маршрутів. Зазначеною Методикою слід користуватися і при перевірці категорій складності раніш класифікованих туристських спортивних маршрутів.

6.При визначенні категорій складності маршрутів спортивних походів, що заплановані, або вже здійснені в межах України, слід користуватися Переліком класифікованих туристських спортивних маршрутів України (далі -Перелік) і, за необхідності. Методикою визначення категорій складності туристських спортивних маршрутів, затвердженими Федерацією спортивного туризму України.

Зазначений Перелік підготовлено у відповідності до чинних нормативів туристських походів та наявної у Федерації спортивного туризму України на час його затвердження офіційної інформації щодо характеру та різноманітності перешкод, що зустрічаються у різних туристських районах України. У Переліку наведені класифіковані маршрути з пішохідного, лижного, гірського, водного, велосипедного, автомобільного та мотоциклетного, спелеологічного і вітрильного туризму. Перелік може переглядатися по мірі накопичення додаткової інформації та затвердження нових класифікованих маршрутів.

7. До Переліку включено маршрути: пішохідні II - III к.с., лижні II - IV к.с., гірські І - II к.с., водні II - IV к.с., велосипедні II - V к.с., вітрильні І - V к.с., автомобільні та мотоциклетні I-V к.с., спелеологічні - І-ІV к.с. В окремих розділах Переліку за видами туризму відсутні маршрути І к.с., так як визначення таких маршрутів доступно маршрутно-кваліфікаційним комісіям (далі - МКК) будь-якої ланки (це стосується і ступеневих походів). У тих розділах, де це вважається за необхідне, класифіковані маршрути І к.с. наведені.

8.Окремі маршрути цього Переліку є результатом експертних оцінок, і їх категорії складності спортивним групами ще не підтвердженні. Такі маршрути вважаються експериментальними, і у Переліку мають позначку "Е" після порядкового номеру. Вимоги щодо планування походів за цими маршрутами, а також їх подальшого зарахування та присвоєння спортивних розрядів і звань наведені нижче у п.п.23, 24.

9.При використання маршрутів, що увійшли до Переліку, а також при розробці на їх підставі нових маршрутів, слід враховувати, що даний Перелік не дає права туристам відвідувати території з особливим режимом відвідування (територій природоохоронних об'єктів України, акваторій Чорного та Азовського морів тощо) без отримання дозволу відповідних установ та організації.

10.При віднесенні того чи іншого маршруту до певної категорії (ступеню) складності за основу беруться три показники: тривалість, протяжність та технічна складність.

11.Тривалість походу розуміється як мінімальний час у днях, необхідний для проходження маршруту підготовленою групою. Тривалість може бути збільшена у порівнянні із зазначеною у додатку № 3.2. Правил при збільшенні протяжності маршруту, кількості та складності природних перешкод, а також за рахунок днів на розвідку та резервного часу на випадок негоди. Кількість днювань повинна бути у межах 20% від загальної тривалості походу. При цьому слід враховувати, що тривалість походів, заявлених для участі у чемпіонатах зі спортивного туризму не повинна перевищувати 25 днів для походів III - IV к.с. і 30 днів для походів V-VІ к.с.

Зменшення тривалості походів проти зазначеної у Правилах може бути дозволено МКК у виняткових умотивовуваних випадках.

12.Протяжність походу розуміється як найменша допустима довжина залікового маршруту даної категорії складності. Протяжність може бути зменшена лише у виняткових умотивовуваних випадках, при значній технічній складності, але, як правило, не більше ніж на 25% у порівнянні із зазначеною у додатку № 3.2 Правил.

Протяжність маршруту по місцевості з сильно розчленованим рельєфом вимірюється за картами масштабу 1:100000. Отриманий результат помножується на коефіцієнт 1,2 .

Основна частина маршруту повинна бути лінійною або кільцевою (одне кільце) з протяжністю не менше 75% від встановленої для даної категорії (ступеню) складності і включати найбільш складні перешкоди маршруту (для гірських походів - не менше двох найбільш складних перевалів).

Радіальним виходом у поході вважається невелика ділянка маршруту, що проходиться з поверненням до початкової точки. Відстань і природні перешкоди, пройдені у кільцевих радіальних виходах (з поверненням по іншому шляху), зараховуються повністю, а пройдені у лінійних радіальних виходах (з поверненням по тому ж шляху) зараховуються в одному напрямі.

Збільшення протяжності маршруту при незмінному характері перешкод не може бути підставою для підвищення категорії складності походу.

13.Технічна складність маршруту визначається характером, кількістю та різноманітністю перешкод.

Характер перешкод визначається рівнем кваліфікації та технічної майстерності учасників, які необхідні для гарантованого безпечного подолання даної перешкоди. Маршрутам кожної категорії складності відповідає свій рівень трудності типових для них перешкод. Маршрути більш високих категорій складності містять більш складні у подоланні перешкоди, ніж маршрути попередньої категорії складності. При оцінці маршрутів у першу чергу ураховуються такі перешкоди, які дають туристам технічний досвід, необхідний для забезпечення безпеки у подальших походах.

14.При оцінці маршрутів гірських походів слід користуватися набором перевалів та вершин певних категорій трудності, що визначає категорію складності походу. Кількість та категорія трудності перевалів та вершин повинні відповідати вимогам додатку № 3.3 Правил.

15.Водні походи за одним й тим самим маршрутом з використанням різних класів суден (байдарки і надувні судна) оцінюються у різних випадках по різному. У Переліку по кожному водному маршруту зазначено для якого класу суден проведено його класифікацію. Якщо в описі маршруту у Переліку зазначено не всі класи суден, то це означає, що для тих класів суден, які не згадані, маршрут мало зручний або його оцінка викликає сумніви.

Водні походи з одночасним використанням декількох класів суден класифікується: для керівника - за найвищою категорією складності для суден, що беруть участь у поході; для учасників - за тим класом суден, на якому здійснює похід даний учасник.

16.Категорії складності автомобільних та мотоциклетних походів визначаються в залежності від включення до їх маршрутів класифікованих ділянок, або ділянок, аналогічних їм за характером, кількістю перешкод, технічною складністю їх подолання. Нормативна протяжність походу складається з протяжності класифікованих ділянок, що увійшли до маршруту, та додаткової протяжності. До додаткової протяжності маршруту входять ділянки автомобільних доріг без перешкод або ділянки, складність яких характеризується більш низькою категорією ніж у класифікованої ділянки.

17.При оцінці спелеологічних походів ураховуються кількість та категорії трудності печер, що проходяться за один спелеопохід. Вимоги щодо кількості та трудності печер для спелеопоходів різних категорій складності наведені у додатку № 3.4. Правил.

Увесь набір печер має бути пройдений протягом одного походу. Як виняток допускається залік "збірних" походів для тих районів, де немає достатньої кількості печер, розташованих на прийнятній відстані одна від одної.

У випадку, коли печера І або II категорії трудності має велику протяжність, проходження декількох печер може бути замінено проходженням декількох маршрутів в одній і тій самій печері.

18.У вітрильному туризмі класифікуються маршрути, які проходяться на розбірних вітрильних судах по водосховищах, озерах, великих річках, у прибережній зоні морів і океанів.

До проведення походу категорія його складності визначається в МКК попередньо, виходячи з таких факторів:

вітро-хвильових умов водоймища (сили і напряму переважаючих вітрів, а також характеру передбачуваного хвилювання у період походу, ширини і глибини водоймища в районі маршруту);

географічних і інших особливостей району (середніх багаторічних показників температури води і повітря в період походу, характеру берегів, припливів і відпливів, інших течій, наявності прісної води і ін.);

туристської освоєності району, інтенсивності судноплавства, складності навігаційних умов, наявності населених пунктів.

Категорія складності походу, що був фактично пройдений групою, визначається МКК за результатами розгляду звіту, але вона не може бути вищою за категорію, що була заявлена при виході на маршрут.

Якщо під час походу переважали особливо несприятливі гідрометеорологічні умови (сильні зустрічні вітри, штилі і т.п.), він може бути зарахован групі при проходженні скороченого маршруту. У цьому випадку протяжність маршруту може бути на 10% менше установленої у Правилах.

19.Маршрути походів повинні бути безперервними. Розривом маршруту вважається перебування групи у населеному пункті більше двох діб, якщо воно не викликане необхідністю, а також використання внутрішньомаршрутного транспорту. Як виняток може бути допущений короткотерміновий розрив маршруту з використанням транспорту в межах даного району.

20.У випадку виникнення сумнівів до проведення походу щодо правильності визначення оцінки складності маршруту, в маршрутних документах може бути зазначена подвійна оцінка, на приклад, III - IV к.с. разом із записом, що остаточна оцінка складності буде проведена після розгляду звіту про проведений похід. У такому випадку до групи висуваються вимоги, що відповідають вимогам до походу найвищої із зазначених у маршрутних документах складності.

21.До учасників походів, маршрути яких містять елементи, характерні для наступних категорій складності, висуваються вимоги, за найвищим рівнем трудності елементів (перешкод), що зустрічаються у цьому поході.

22.Можливе створення комбінованих маршрутів, тобто тих, категорії складності яких встановлені з урахуванням складності окремих його частин. Наприклад, не тільки водної, а й пішохідної частини.

Комбінованим важається похід, складові частини якого є повноцінними спортивними маршрутами з різних видів туризму, при цьому складність кожної його частини повинна бути не нижче II к.с. На розсуд МКК загальна складність комбінованого походу може бути визначена на одну одиницю вище, ніж максимальна складність його складових частин.

У разі включення до маршруту окремих ділянок (перешкод) з інших видів туризму або перешкод більш високої категорії складності з даного виду туризму, маршрут може мати статус "маршруту з елементами походів більш високих категорій складності" або "маршруту з елементами походів, характерних для інших видів туризму".

23.Маршрути з позначкою "Е" біля порядкового номеру у Переліку вважаються експерементальними до остаточного затвердження їх категорій складності Центральною маршрутно-кваліфікаційною комісією.

У разі випуску групи у похід за маршрутом з позначкою "Е" в маршрутній книжці робиться обов'язковий запис МКК такого змісту: "Остаточна категорія складності походу визначається МКК за результатами розгляду звіту про похід".

Звіт про похід за маршрутом з позначкою "Е" після його попереднього розгляду в МКК, що проводила випуск групи у похід, направляється до Центральної МКК з метою остаточного розгляду та видачі довідок про похід його учасникам.

24.Звіт про похід за маршрутом з позначкою "Е" повинен:

• подаватися до МКК обов'язково у письмовому вигляді незалежно від категорії складності походу;

• фотографії у звіті повинні підтверджувати проходження маршруту усіма учасниками (з усіма засобами пересування) відповідно до плану походу, затвердженого у маршрутні книжці. Обов'язкова наявність фотографій місць ночівель, основних локальних і протяжних перешкод. На фотографіях повинні бути нанесені лінії руху групи (під'йоми, спуски, шляхи подолання перешкод). Крім того, з фотографій повинно бути видно, які саме способи страховки використовувалися при подоланні перешкод. Звіт про похід у зимових умовах повинен мати фотографії, які свідчили б про наявність та глибину снігового покриву;

• містити розрахунок категорії складності походу, проведений згідно з Методикою визначення категорій складності туристських спортивних маршрутів (за відповідним видом туризму);

• відповідати за формою та змістом вимогам, наведеним у додатку №3.5. "Правил".

25. Спортивні походи, що проводяться за межами України, повинні відповідати вимогам Правил проведення змагань туристських спортивних походів і здійснюватись із дотриманням вимог законодавства країн, у межах яких вони проводяться.

Для подальшого зарахування спортивного результату та присвоєння учасникам таких походів спортивних розрядів і звань зі спортивного туризму туристським групам та МКК під час планування походів та розгляду звітів про них слід користуватися переліками туристських спортивних маршрутів, класифікованих перевалів, печер та інших природних перешкод відповідної країни (при наявності таких переліків у цій країні та їх офіційному визнанні Федерацією спортивного туризму України), а також Методикою визначення категорій складності туристських спортивних маршрутів, затвердженою Федерацією спортивного туризму України.