Прийнято постановою

Президії Федерації

спортивного туризму України

8 грудня 2001 р.

ПЕРЕЛІК КЛАСИФІКОВАНИХ ТУРИСТСЬКИХ СПОРТИВНИХ МАРШРУТІВ УКРАЇНИ

У Переліку класифікованих туристських спортивних маршрутів України (далі - Перелік) наведені маршрути з пішохідного, лижного, гірського, водного, велосипедного, автомобільного, мотоциклетного, спелеологічного та вітрильного видів туризму, що прокладені в межах території України і відповідають нормативам туристських спортивних походів.

У Переліку використовуються такі скорочення:

Пішохідні туристські спортивні походи можна проводити в усіх регіонах України. Одночасно слід зазначити, що територія України, за винятком двох гірських масивів (Українські Карпати та Кримські гори), має рівнинний рельєф і на ній майже відсутні істотні природні перешкоди, що обумовлюють категорію складності спортивних пішохідних маршрутів. Через це у більшості регіонів України можливо здійснювати спортивні походи лише до I категорії складності включно, а походи II та III категорії можуть здійснюватись тільки в Українських Карпатах та Кримських горах.

Погодні умови дозволяють здійснювати пішохідні мандрівки у рівниних районах України з березня по листопад, а при сприятливих умовах на протязі всього року.

Крим та Карпати - головні райони проведення пішохідних туристських спортивних походів - відносяться до лісових районів середньогір'я. Різноманітність природних перешкод цих районів дає можливість туристам оволодіти майже усім арсеналом прийомів техніки пішохідного туризму, орієнтування на місцевості, дозволяють повноцінно проводити навчальні заходи. Термін проведення пішохідних походів по цих районах теж широкий - з ранньої весни до пізньої осені, а за сприятливих погодних умов - і взимку.

Карпати поєднуть у собі красоти гірського та лісового районів. Бурхливі річки, красиві озера, пологі гірські схили, сонячні полонини, багата історія краю можуть задовільнити смаки будь-якого туриста. У Карпатах можна прокласти маршрути від найпростіших до III категорії складності. Тут зустрічаються ділянки з великим перепадом висот, скельним рельєфом, складним орієнтуванням, водними перепонами.

Українські Карпати відносяться до середньовисотних гір, які не досягають снігової лінії і не мають сучасних льодовиків. Абсолютна більшість вершин Карпат нижче 2000 м і лише на масиві Чорногора, більша частина якого належить до головного вододілу, кілька вершин мають більшу висоту, у тому числі найвища точка Українських Карпат г. Говерла - 2061 м. Снігова лінія в епоху останнього зледеніння знаходилась на висоті 1450-1550 м. Яскравими слідами давнього зледеніння є реліктові льодовикові форми на найвищих гірських масивах (Чорногора, Полонинський хребет, Рахівські гори, Чивчина): цирки, улоговини, конуси виносу, кари, моренні вали. На дні карів на висоті 1450-1800м знаходяться карові озера. Реліктові льодовикові цирки та кари протилежних схилів масива Чорногора не з'єднались між собою своїми задніми стінками і не утворили, як це буває у високогірному альпійскому рельєфі, гострих гребенів. Гострі гребені, іноді з карнизами, є тільки на відрогах вододільного хребта масиву, де зійшлися декілька сусідніх карів одного схилу.

Гірські хребти Карпат, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибоким поперечними долинами, простягаються з Пн.3х. на Пд.Сх. Поздовжня зональність місцями ускладнюється кільцеподібними структурами. У межах головного вододілу Карпат знаходяться гори Бескіди з найвищою точкою - горой Пікуй (1405м); від Верецького до Яблуницького перевалів простягнулися найбільш важкопрохідні, розчленовані численними ущелинами гори Горгани з найвищою точкою - г Сивуля (1815м); від Яблуницького перевалу на південь простягнувся масив Чорногора з найвищими вершинами Українських Карпат: Говерла (2061м), Петрос (2020м), Ребра (2007 м), Гутин Томнатик (2017 м), Бребенескул (2035 м). Піп Іван (2022 м). Полонинський хребет з вершинами Пікуй, Боржава, Красна, Стіг дещо нижчий за абсолютною висотою і відноситься до ярусу карпатського середньогір'я. Вздовж південного краю Українських Карпат простягнулися гірські масиви Вулканічного хребта з вершинами Маковиця, Синяк, Бужора у ланшафтах якого є прояви давнього вулканізму.

Українські Карпати складені в основному глинистими сланцями, алевритами, вапняками, пісковиками крейдового та палеогенового періодів. Сланці легко піддаються денутації, тому гірські хребти мають переважно пологі схили.

Климат Українських Карпат помірно континентальний. Гори і передгір'я надмірно зволожуються, річні суми опадів у передгір'ях 800-1000 мм, а в горах 1500-1600 мм. По мірі підняття у гори температура повітря знижується, а кількість опадів збільшується. Взимку на хребтах випадає значна кількість снігу (товщина снігового покриву буває до 300 см), що подекуди призводить до снігових зсувів та лавин.

В Українських Карпатах проявляється вертикальна поясність природних компонентів і ланшафтів. До 400-500 м розкинутий передгірний пояс з буково-дубовими, буковими, буково-грабовими лісами. Низькогірний пояс піднімається до 1000-1200 м. Тут ростуть високостовбурні букові, мішані буково-смерекові, ялиново-смерекові ліси. Середньогірний пояс досягає висоти 1200-1500 м, тут переважають ялинові та ялиново-смерекові ліси. Вище, у субальпійському поясі (1500м і вище), ростуть чагарники з гірської сосни, чорної вільхи, ялівцю, схили вкриті гірськими луками.

Пішоходні походи по Карпатам можуть здійснюватись з травня по жовтень місяць. Однак треба пам'ятати, що у травні на високогір'ї ще багато снігу, а в жовтні значно знижується температура повітря, особливо у нічний час. Найбільш цікаві маршрути у Карпатах йдуть хребтами гір. Так, маршрут III категорії складності проходить хребтами Чорногора, Горгани та Свідовецькому.

Плануючи походи по Карпатах слід пам'ятати, що тут є території, відвідені під природоохоронні об'єкти (Карпатський заповідник. Карпатський і Синевирський природні національні парки, ланшафтні заказники тощо), для проходження яких необхідно одержати дозвіл у відповідних організаціях та дотримуватися певних правил поведінки.

Гірський Крим - це ліси і гори, печери і грандіозні скелі, неповторні каньони та мальовничі водоспади. Район невеликий і тому його туристське навантаження регулюється, ночівлі дозволяються тількі на спеціально обладнаних туристських стоянках.

Гірський Крим - це природний музей, де на невеликій площі знаходяться різноманітні ландшафти та унікальні пам'ятки природи.

Гори Криму тягнуться від Севастополя до Феодосії. Тут вирізняються три гірські пасма: Головне з висотами 1200-1500 м. Внутрішнє з висотами 400-600 м та Зовнішнє з висотами 250-350 м. Схили пасом асиметричні: південні -круті, північні - пологі. Західна та центральна частини Головного пасма становлять майже суцільний ланцюг столових масивів, плоскі і майже безлісі вершини яких називаються яйлами: Байдарська Яйла, Ай-Петрінська Яйла, Ялтинська Яйла, Нікітська Яйла, Гурзуфська Яйла, Бабуган-Яйла з найвищою вершиною Кримських гір - г.Роман-Кош (1545 м), Чатирдаг, Демерджі-Яйла, Довгоруківська Яйла, Карабі-Яйла. Східна частина Головного пасма розчленована на окремі масиви. У вапняках яйлинських масивів інтенсивно розвиваються карстові процеси. Тут поширені різноманітні карстові форми: полья, ванни, лійки, улоговини, понори, колодязі, шахти, печери тощо. Поширення карстових явищ на яйлах обумовлює майже повну відсутність тут джерел питної води та поверхневих водотоків. На північному схилі Головного пасма утворилися глибокі ущелини - каньони. Найбільш відомий з них Великий Каньйон Криму - грандіозна вузька ущелина довжиною три кілометри та глибиною до трьохсот п'ятидесяти метрів.

У розподілі рослинності спостерігається висотна поясність. Яйли вкриті трав'яною та чагарниковою рослинністю. На сухих схилах південної експозиції та кам'янистих урвищах Головного пасма ростуть напівчагарники. У карстових лійках, улоговинах росте бук, на скельних ділянках трапляється тис ягідний, кримська сосна. Схили середньогір'я вкривають букові, дубово-букові та сосново-букові ліси.

Східний Крим і Карадаг - гори невисокі: 300-500 м, але близкість моря, загостренність форм, значні перепади висот надають їм справжнього гірського вигляду. Вулканічні ланшафти Карадагу це справжній музей просто неба. Тут окрім жерла згаслого вулкану можна побачити юрську вулканічну лаву й різноманітні химерні фігури-останці - результат вивітрювання вулканічних порід.

У зоні Внутрішнього та Зовнішнього пасом переважають лісостепові ланшафти з дубовим лісами й лучними степами, міжпасомними поздовжніми улоговинами, долинно-терасовими природними комплексами, переважно розораними. Тут велика кількість сільських населених пункітв та значна транспортна освоєність.

Клімат Кримських гір помірно-континентальний з рисами субтропічного на Південному Березі Криму. Захищений з півночі гірським бар'єром Південий Берег Криму тепліше за інші його райони. Клімат яйл відрізняється прохолодним літом (на висоті 1200м середня температура липня +15,7°), не дуже суворою зимою (середня температура січня на тій самій висоті біля -4°, на сході нижче), значною кількістю опадів (в західній частині до 1000-1200мм за рік), сильними вітрами. Влітку з трьох діб одна, а взимку - дві на яйлі бувають з опадами. Зимою опади у вигляді снігу, сніговий покрив з січня до березня.

Найкращий час для пішоходних походів в горах Криму з квітня до листопада. При підготовці до походу в горах Криму слід пам'ятати, що тут зосереджено близько 120 природоохоронних об'єктів з обмеженим доступом. Серед них Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Карадагський заповідник, заповідник Мис Мартьян, Кримське заповідно-мисливське господарство, заказники - Великий Каньон Криму, Новий Світ, Хапхальський заказник та інш.

При проведенні в обох гірських районах пішоходних походів взимку треба враховувати, що в цей час тут виникають природні умови, які відповідають умовам районів більш складних у туристско-спортивному відношенні. У цей період в горах Карпат та Криму окремі ділянки (перевали, вершини) маршруту за своїми туристсько-спортивними характеристиками можуть за складністю відповідати категорійним ділянкам, що вимагає переоцінки складності маршруту. Проведення зимових пішоходних походів має своі особливості, які у деяких випадках роблять такі походи більш складними і небезпечними, ніж аналогічні за категорією складності літні походи у високогір'ї (зимовий сніг значно відрізняється від літнього снігу високогір'я). Особливу увагу взимку та на початку весни слід приділяти вивченню лавинонебезпечних та селенебезпечних ділянок району походу. Незважаючи на близкість населених пунктів треба враховувати, що стан групи, яка перебуває на хребті чи яйлі, мало чим відрізняється від ситуації коли група знаходиться за десятки кілометрів від житла.

У даному розділі Переліку наведені пішоходни маршрути ІІ-IIІ категорії складності по двох туристських районах - Українських Карпатах та Кримських горах. У цих районах обмежена різноманітність локальних та протяжних перешкод і, як правило, вони невисокої категорії трудності. По багатьох перешкодах на сьогодні відсутня остаточна оцінка їх туристсько-спортивної трудності. Як в одному, так і в іншому районі наявні і складні туристські перешкоди, але усі вони можуть бути обійдені більш простими шляхами. У зв'язку з цим для остаточного визначення категорій складності маршрутів з позначкою (Е) повинна бути проведена їх експертна оцінка МКК.

1. смт Ясиня - г.Чорна Клева - г.Братківська - г.Дурня - пер.Легіонів -г.Побита - г.Берти - г.Вел.Кенута - г.Буштул - г.Коретвина - г.Чорна Ріка -р.Озерянка - оз.Синевир - г.Озерна - пер.Вишківський (Торунський) -г.Чорна Ріпа - с.Ялинкувате.

2. м.Яремче - пер.Прислоп - г.Довбушанка - С.Бистриця - пер.Легіонів -г.Дурня - г.Братківська - пер.Околе - г.Татаруха - г.Трояска - г.Стіг -г.Близниця - г.Стара - с.Кваси - г.Менчул - г.Петрос - Г.Говерла -г.Бребеняскул - г.Піп Іван - смт Верховина.

3. с.Білосовиця - г.Козакова Поляна - пер.Верецький - смт Воловець - г.Плай - г.Стій (сходження) - пер.Прислоп - г.Кук - г.Коротисто - с.Нижній Бистрий - хр.Вівчарський Верх - г.Перехрестя - г.Топас - траверс пол. Красна - с.Усть-Чорна - с.Лопухове - траверс хр. Свидовець - г.Стара - г.Думен - м.Рахів.

4. смт Воловець - г.Плай - г.Стій (сходження) - г.Гемба - г.Магура -пер.Прислоп - полонина Кук - г.Воловський Менчул - смт Міжгір'я - с.Стригальня - г.Кам'янка - г.Озерна - оз.Синевир - ур. Кантина - р.Плеща - г.Передня - г.Стримба - г.Гропа - г.Климова - смт Усть-Чорна - г.Темпа -г.Плеска - г.Апецька - г.Межі Діли - г.Кичера - смт Кобилецька Поляна.

5. (Е) м.Рахів - г.Піп Іван - г.Стіг - г.Чорна Гора - Г.Говерла - г.Кукуль -пер.Яблуницький - г.Довга - г.Братківська - пер.Легіонів - г.Сивуля - г.Попад'я - пер. Торунський - г.Чорна Ріпа - т/с Беркут.

6. (Е) м.Яремче - р.Жонка - г.Довбушанка - пер.Столи - г.Чорна Клева - г.Братківська - пер.Легіонів - г.Сивуля - г.Попад'я - г.Чорна Ріпа - т/с Беркут.

7. (Е) м.Рахів - г.Близниця - г.Братківська - пер.Легіонів - г.Сивуля - г.Попад'я - г.Чорна Ріпа - ст. Беркут.

8. (Е) С.Верховина - г.Піп Іван - г.Дземброня - Г.Говерла - г Петрос - с.Кваси -г.Близниця - г.Татаруха - пер.Окола - г.Братківська - пер.Легіонів -г.Сивуля - г.Кінець Горгану - г.В.Бетря - г.Буштул - пер.Руський -г.Попад'я - хр.Горган - р. Розтока - оз.Синевир - г.Озерна - смт Міжгір'я.

9. с. Орлине - ур.Бізюк - т/с Узунжа - т/с Богата Ущелина - т/б "Орлиний заліт" - Великий Каньон Криму (радіальний вихід) - т/с Високе - т/с Научний - т/с Барсуча Поляна - т/б "Ангарський перевал" - т/с Джурла - т/с Ай-Алексій (т/с Партизанська) - плато Карабі-Яйла - т/с Нижній (Верхній) Кок-Асан - т/с Ворон - т/с Лісова - м.Судак.

10.(Е) М.Бахчисарай - т/с Баштановка - т/с Мангуп - т/с Богата Ущелина - т/с Кокозка - т/с Бойко (по дну Великого Каньону Криму) - т/с Богатир - т/с Високе - т/с Научний - т/с Сараман - г.Голий Шпиль - т/с Барсуча Поляна - печ. Мармурова - г.Еклізі-Бурун - т/с Ат-Чокрак - т/с Букова Поляна - пер.Ангарський.

11. (Е) М.Бахчисарай - т/с Научний - т/с Сараман - г.Голий Шпиль - т/с Барсуча Поляна - печ.Мармурова - г.Еклізі-Бурун - т/с Ат-Чокрак - т/с Букова Поляна - пер.Ангарський - т/с Поляна МАН - г.Пд. Демерджі - т/с Нижня Джурла - вдсп. Джур-Джур - т/с Ай-Алексій - т/с Чігінітра -пер.Великі Ворота - пер.Малі Врота - пер.Вузькі Ворота - пер.Каллістон - т/с Нижній Кокасан - по дну Кучук-Карасінського каньону до т/с Поворотне - т/с Ворон - т/с Маски - т/пр Карагач - м.Судак.

12.(Е) а/з "Поляна Казок" (М.Ялта) - вдсп. Учан-Су - по Таракташській тропі до т/с Ай-Петрі - т/с Чайний Будиночок - через г. Орлиний Заліт до т/с Кокозка - по дну Великого Каньону Криму до т/с Бойка - т/с Богатир - т/с Високе - т/с Научний - т/с Сараман - через г.Голий Шпиль та т/с Барсуча Поляна до печ. Мармурова - г.Еклізі-Бурун - т/с Ат-Чокрак - т/с Букова Поляна -пер.Ангарський - т/с Поляна МАН - г.Пд. Демерджі - т/с Нижня Джурла -вдсп. Джур-Джур - т/с Ай-Алексій - т/с Чігінітра - пер.Великі Ворота - пер.Малі Врота - пер.Вузькі Ворота - пер.Каллістон - т/с Нижній Кокасан - по дну Кучук-Карасінського каньону до т/с Поворотне - т/с Ворон - т/с Маски - т/с Карагач - м.Судак.

13.(Е) м.Старий Крим - монастир Сурб Хач - р.Чорох Су - пер. Джади -долина Караїн - с.Щебетівка - дж. Бакир Баш - г.Ечкі Дат - стр. Каян Арди - стр. Кузун Таш - пер.Гюнешлик - траверс хр.Урбаш - джерело Інарес -пер.Архадереси - г.Манджил (Ай-Георгій) - м.Судак - г.Сокол - пер.Св.Анастасії - с.Веселе - стр. Чантран - нер.Уметин Богаз - ущ.Пагарча - траверс хр.Таркез Оба до верхів'їв р.Ай Серез - пер.Маскі - рух по хр. до колишньої т/с Веронська - пер.Лікмен Ганин (Плак'я) - р.Шелен -пер.Построфіль - каньон стр. Кушень Узень - с.Зеленогір'я - каньон стр. Папанія Узень - пер.Сорос або пер. Аю Кая - ущ.Берлюк - каньон р.Кучук Кара Су - р.Кок - ущ.Шайтан Капу - г.Топарчих Кир - оз.Лахнин Тінах -каньон стр.Лахнин - ущ.Тирхалу - пер.Тулутлу (Малі Ворота) - ур.Чигінітра Нижня - пер.Нефань Баши - Карабі-Яйла з півдня на північний захід - яр Мамут - р.Сх.Суат - ущ. та каньон р.Бурульча - т/с Партизанська -пер.Тирке Центральний - вдсп. Джур-Джур - пер.Дипліс Південний -Демерджі-Яйла - ущ.Курлюк Су - пер.Бал Кая - стр. Егерек Су -с.Перевальне - каньон р.Кісгич - пер.Кісгич Південний - стр. Беш Коба -верхів'я р.Ангара - пер.Холодний Кулуар - г.Ангар Бурун - г.Еклізі Бурун -пер.Пд.-Зах. Кулуар г.Еклізі Бурун - дж. Саурган - с.Розове - г.Ай Йорі -пер.Угара Північний - дж. Ак Чокрак - пер.Куш Кая - ур.Стратогай -г.Зейтен Кош - пер.Хабах Кир - стр. Дермен Узень - с.Кипарисне.

Можливості України з розвитку лижного туризму не дуже широкі через відсутність взимку тривалого стійкого снігового покриву на більшій частині території.

В усіх областях України, де взимку є стійкий сніговий покрив, можливо проведення лижних походів І категорії складності. У таких походах початківці мають змогу набути досвід прокладання лижні по глибокому снігу, подолання природних перешкод у лісі, орієнтування, розпалювання вогнища та приготування їжі при мінусових температурах, що у подальшому дозволить їм здійснити лижні походи у гірських районах.

Найбільш сприятливі природні умови для лижних категорійних походів в Україні мають гірські райони Криму і Карпат.

Українські Карпати - частина величезної дуги (довжиною до 1500 км) Східних Карпат, південна частина яких знаходиться в Румунії, північна - в межах Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Гірські хребти Карпат простяглися з північного заходу на південний схід. Висота хребтів у середньому від 700 до 1200 метрів над рівнем моря, але є багато гірських вершин з висотою вище 1700 метрів. Найвища точка Українських Карпат - гора Говерла - має абсолютну висоту 2061м. Між окремими паралельними хребтами знаходяться поздовжні долини, часом дуже широкі. Поздовжні гірські хребти в деяких місцях перерізаються поперечними долинами, по яким протікають головні карпатські річки, такі як Опір, Свіча, Лімниця, обидві Бистриці, Прут і Черемош у верхній течії. В місцях перетину гірських хребтів цими річками поперечні долини вузькі, круті і їх напрямок часто змінюється.

Клімат Карпат помірно континентальний, теплий, з циклонічними та антіциклонічними вторгненнями атлантичного повітря. Початок та кінець зими у різних районах Карпат припадає на різний час в залежності від географічного положення району та висоти. В цілому зима не холодна, часті відлиги та потепління з дощами. У січні середня температура коливається від -3° до -8° , в горах буває до -35°. Сніговий покрив нестійкий, зберігається з середини грудня до середини березня. Глибина снігу на високогір'ї місцями досягає 3-х метрів. На високих безлісних хребтах взимку зустрічається дуже твердий наст. Схили окремих гір та хребтів лавинонебезпечні.

У Карпатах лавинна активність проявляється щорічно. Інтенсивність лавинопроявів пов'язана з великою мінливостю погодних умов у холодну пору року та інтенсивністю снігонакопичення (до 100 см на висотах 500 - 1400 м на рівнем моря і до 300 см на більших висотах). Найбільш лавинонебезпечними хребтами є Чорногорський, Свидовець, Полонинський та Горгани, які мають асиметрію схилів (північно-східні схили круті, південно-західні - пологі) і на яких на північно-східному макросхилі лавинонебезпечний період триває більш довго. Найбільша кількість лавин сходить у лютому-березні, при цьому тривалість сезону лавинної небезпеки зростає по мірі зростання абсолютної висоти гірських хребтів.

Населені пункти в гірських районах розміщені переважно в долинах рік і до них йдуть дороги з автобусним сполученням. Це дає можливість дістатися до початкових пунктів лижних маршрутів за короткий час. При плануванні лижного маршруту у Карпатах слід пам'ятати, що пересування на лижах вузькими долинами річок, схили яких поросли лісом з густим чагарником, істотно знижує темп походу, а рух на лижах вздовж автомобільних доріг, навіть для "намотування" кілометражу, з огляду на спортивність походу не має сенсу та ще до того й небезпечний.

Найбільш цікаві траси лижних маршрутів прокладені по гірських хребтах. Обираючи такі високогірні маршрути необхідно враховувати, що на початку маршруту часто зустрічається стрімкий підйом через ліс на хребет, а потім починається рух по частково, або повністю відкритих полонинах.

При плануванні маршрутів у центральних, або східних Горганах, Бескидах, Чорногорі слід зважати на те, що значні площі в них належать до природно-заповідного фонду, тобто мають обмежений доступ. Для проходження їх слід одержати дозвіл у відповідних організаціях і дотримуватися певних правил поведінки.

Кримські гори знаходяться на півдні Кримського півострова і простягаються від Севастополя до Феодосії на 180 км. Ширина гірської смуги до 60 км. Вони складаються з трьох пасом - Головного (найвищого), Внутрішнього та Зовнішнього. Характерною їх особливістю є пологі північні і дуже круті південні схили. Головне пасмо - саме південне. Воно найвище (1200 -1500 метрів над рівнем моря) і являє собою ланцюг столових масивів - Ай-Петринська Яйла, Ялтинська яйла, Никитська Яйла, Бабуган-Яйла, Чатир-Даг, Демерджі-Яйла, Карабі-Яйла. Яйли це майже безлісі плато, вкриті щебенем, або травою. Тут часто зустрічаються різні прояви карсту, у т.ч. карстові провалля, багато з яких є входами до печер. Схили гір вкриті грабовими, буковими лісами, зрідка зустрічаються ділянки кримської, або звичайної сосни. Найвища вершина Криму - г. Роман-Кош (1545м) в масиві Бабуган-Яйла. Гірські пасма розділені Внутрішнім поздовжнім міжпасмовим зниженням Криму та Зовнішнім міжпасмовим зниженням.

Клімат Кримських гір залежить від висоти місця над рівнем моря і змінюється від теплого з дуже м'якими зимами до прохолодного. Клімат яйл -прохолодний. Середня температура зимових місяців - 4°, в окремі роки бувають зниження температури до -30°. Сніговий покрив буває значним і може триматися до 3-х місяців (з січня до березня). В горах Криму сходи лавин спостерігаються щорічно, однак періоди лавинної небезпеки менш тривалі, ніж у Карпатах.

Заповідні зони - масиви гір Кара-Дат і Роман-Кош.

Природні перешкоди, які зустрічаються в горах України (на схилах -глибокий розсипчастий сніг, лавинна небезпека, на хребтах - сильний вітер, твердий наст, або лід, різкі зміни погоди) обумовлюють особливі вимоги до туристів-лижників, які збираються провести тут спортивні походи. Усі учасники походу повинні володіти лижною технікою, вмінням орієнтуватися в складних погодних умовах, знати правила подолання лавинонебезпечних схилів. Туристській групі необхідно мати з собою спорядження для організації "холодних" ночівель (намети, примуси або газові кухні), лавинне спорядження. Групи, які здійснюють походи II і вище категорій складності, повинні бути готовими до ночівель на хребтах (яйлах, полонинах) вище зони лісу - вміти поставити бівуак при сильному вітрі, будувати захисні стіни зі снігу, рити печери. Групам, які готуються до зимового гірського походу, у підготовчий період необхідно, також, приділити значну увагу засобам та способам профілактики переохолодження та обмороження, навчанню учасників подорожі наданню долікарняної допомоги потерпілому в умовах зимового походу.

Необхідно враховувати, що незважаючи на близькість населених пунктів, стан групи, яка перебуває в зимову негоду на хребті, мало чим відрізняється від ситуації, коли вона знаходиться за десятки кілометрів від житла, оскільки спуск у долину до житла буває дуже небезпечним, а умови на хребті по жорстокості можуть не поступатися арктичним.

Далі наводяться класифіковані маршрути І - IV категорії складності по Карпатам і Криму.

1. (Е) м.Яремче - г.Рокита Елика - г.Цапул - г.Каратул - г.Штав'єра-г.Пожератул - пол Мунчелик - г.Хорде Доброкиївська - т/пр Явір - смт Ворохта - хр.Шимшор - пер.Яблуницький - пол. Буковинка - пол. Довга - пол. Плоска - С.Бистриця.

2. (Е) м.Яремче - р.Жонка - пер.Переслоп - ущ.Зубринка - пер.Столи - с.Бистриця - р.Салотрук - пол. Бистра - ущ.Бистрик - с.Осмолода - ур.Болотняк - р.Озерянка - оз.Синевир - с.Лопушне.

3. (Е) с.Осмолода - р.Бистрик - р.Боревчик - пер. між г.Ігровець та г.Сивуля - р.Бистриця Солотвинська - гуртож. Межиріки - пол. Бистра - пол. Пляйська - пер.Легіонів - С.Бистриця - пол. Плоска - пол. Довга - пер.Столи -р.Зубринка - пер.Переслоп - м.Яремче.

4. (Е) с.Синевирська Поляна - р.Озерянка - ур.Болотняк - с.Осмолода-р.Бистрик - пол. Бистра - р.Салтрук - С.Бистриця - нер.Пантир - ущ.Турбат - пер.Окола - с.Чорна Тиса.

5. (Е)смт Верховина - г.Грегіт - пол. Мунчелик - с.Кременець - г.Синяк - г.Малий - Горган - пер.Столи - пол.Довга - пол.Плоска - г.Чорна Клева - г.Братківька

- пер.Легіонів - р.Пляйська - пол.Бистра - г.Сивуля - пер.Ігровець - р.Боревчик -с.Осмолода.

6. (Е) с.Мисливка - г.Сувач - г.Укерна - г.Яйко Ілемське - с.Осмолода -р.Бистрик - р.Боревчик - пер.Ігровець - р.Бистриця Солотвинська -гуртожиток "Межиріки" - пол. Бистра - г.Сивуля (радіальн.) - хр.Таупширка - пер.Легіонів - г.Братківська - г.Чорна Клева - пол.Довга - пер.Столи -р.Зубрівка - пер.Переслоп - м.Яремче.

7. (Е) с.Білин - т/пр Перелісок - г.Близниця - хр.Сввдовепь - пер. Окола -г.Братківська - г. Чорна Клева - С.Бистриця - пер.Паигир - пер. Легіонів -р.Пляйська - пол.Бистра - гуртож."Межиріки" - пер. Ігровець - р.Боревчик -р.Бистрик - с.Осмолода.

8. смт Ясиня - г.Менчул - г.Стара - г.Думен - м.Рахів - с.Луги - т/пр Брецкул -Г.Говерла - р.Лазещина - т/пр Козмещик - р.Довижна - р.Турбацил - р.Чорна Тиса - смт Ясиня.

9. смт Кобилецька Поляна - г.Кобила - г.Додяска - г.Унгоряска (хр.Свидовець)

- Турбатські пол. - р.Турбат - пер.Легіонів -пер.Пантир - г.Чорна Ріпа -р.Молода - г. Яйко Ілемське - р. Чорна Ростока - г.Вишківський Горган -г.Озерна-г.Кам'янка - смт Міжгір'я.

10.(Е) с.Максимець - гуртожиток "Межиріки" - р.Бистриця Солотвинська -сідловина між південною та центральною вершинами г. Сивуля (1А) -р.Бистрик - г.Грофа - хр. Свидовець - г.Близниця - т/пр Перелісок - с. Білин.

11.(Е) ст.Бескід - г.Чорна Ріпа - пер.Торунський - г. Вишківський Горган-г.Попад'я - г.Берть - р.Пляйська - пер.Легіонів - пер.Пантир - г.Братківська -р.Турбат - г.Унгоряска - хр.Свидовець - г.Близниця - с.Білин - г.Петрос - г.Говерла - хр.Чорногора - г.Піп Іван - С.Богдан.

12.(Е) с.Перевальне - печ.Альошина Вода - курган Слави - т/с Бурульча -Карабі Яйла - метеостанція - т/с Ай-Алексій - ущ.Хапхал - вдсп. Джур-Джур - т/с Джурла - г.Демерджі - т/б "Ангарський перевал" - оз-Кутузовське - т/с Ат-Чопрак - кордон Садовий - пер.Чучельський - кордон Ала-Бач -пер.Гурзуфська Сідловина - "Альтанка вітрів" - Гурзуфська Яйла -пер.Никитський - кордон Червоний камінь - с.Массандра.

13.(Е) с.Перевальне - ур.Кизил Коба - ур.Суботхан - кордон Буковий -ур.Курлюк Ваш - г.Пн. Демерджі - т/б "Ангарський перевал" - траверс г.Чатирдаг (Ангар Бурун - Еклізі Бурун) - т/с Ат-Чопрак - форельне господарство - пер.Чучельський - Бабуган Яйла - г.Роман-Кош (радіальн.) -пер.Гурзуфська сідловина - "Альтанка вітрів" - Гурзуфська Яйла -пер.Никитський - кордон Червоний камінь - ущ.Уч-Кош - г.Лопата -Ялтинська Яйла - Ай-Петринська Яйла - т/пр Ай Петрі - г.Ай Петрі - т/пр Чайний будиночок - г.Орлиний Заліт - Великий Кримський Каньон - т/с Бойка - т/с Богатир - т/б "Соколине".

Традиційно гірські походи проводяться в районах альпіських гір - молодих за часом горотворення, що піднімаються вище снігової лінії і харакгеризуються комплексом льодовикових форм рельєфу (цирки, гострі гребні, шпилясті вершини тощо), тобто проводяться у районах високогір'я. Проведення гірських походів в горах такого типу полягає у проходженні визначеного маршруту за певний час з подоланням категорійних перевалів.

Гірські системи України - Карпати та Кримські гори - хоча і належать до альпійської складчастості за часом горотворення, але відносяться до середньовисотних гір і мають абсолютну висоту нижче снігової лінії, тобто не можуть вважатися класичними районами для проведення гірських походів. Проведення гірських походів тут можливо лише взимку та на початку весни, коли складаються сезонні природні умови, що відповідають вимогам до районів проведення гірських походів. У цей період в Карпат та горах Криму певні ділянки за своїми туристсько-спортивними характеристиками можуть за складністю подолання відповідати перевалам і вершинам 1А, 1Б, 2А категорій складності, що і дає можливість проводити тут гірські туристські походи І - П категорій складності..

Найкращий час для проведення таких походів у Карпатах - березень, перша половина квітня, а у Криму - грудень, початок лютого (перша декада).

Враховуючи зазначене, з метою сприяння кращій підготовці туристських груп до гірських походів, у Методиці визначення категорій складності туристських спортивних маршрутів (розділ 3.3 "Гірський туризм") наводиться таблиця трудності перевалів 1А - ЗБ категорій.

Слід враховувати, що проведення зимово-весняних гірських походів у Карпатах і в Криму, при всій їх схожості із звичайними гірськими походами, має свої особливості, які у деяких випадках роблять такі походи навіть більш складними і небезпечними, ніж аналогічні за категорією складності у традиційних районах розвитку гірського туризму (Памір, Тянь-Шань, Центральний Кавказ тощо). В перше чергу це стосується погодних умов (низькі температури протягом усієї доби, часті сильні поривчасті вітри, тумани, заметілі і, одночасно, часті відлиті), характеру снігового покриву (зимовий сніг у Карпатах і Криму дуже відрізняється від літнього снігу на значних висотах на Кавказі чи Памірі), павиної небезпеки та сильно розчленованого рельєфу на невеликих ділянках маршруту, особливо у Карпатах. Тому туристські групи, які вирушають у гірські походи до Карпатських і Кримських гір, повинні відноситися до підготовки таких походів з усією відповідальністю, враховувати особливості природних умов району подорожі, мати все необхідне спорядження для організації ночівель у зимових умовах, а також повний комплект лавинного спорядження (лавинні шнури, лопати, щупи тощо) і вміти ним користуватися.

З метою запобігання травматизму в поході, під час його підготовки особливу увагу слід приділити вивченню лавинонебезпечних ділянок району походу. У Карпатах лавина активність проявляється щорічно. Інтенсивність лавинопроявів пов'язана з великою мінливістю погодних умов у холодну пору року та інтенсивністю снігонакопичення (до 100 см на висотах 500 - 1400 м над рівнем моря і до 300 см на більших висотах). Найбільш лавинонебезпечними хребтами є Чорногорський, Свидовець, Полонинський та Горгани, які мають асиметрію схилів (північно-східні схили круті, південно-західні - пологі) і на яких на північно-східному макросхилі лавинонебезпечний період триває більш довго. Найбільша кількість лавин сходить у лютому-березні, при цьому тривалість сезону лавинної небезпеки зростає по мірі зростання абсолютної висоти гірських хребтів. В горах Криму сходи лавин спостерігається також щорічно, однак періоди павиної небезпеки менш тривалі, ніж у Карпатах.

Групам, які готуються до зимового гірського походу у підготовчий період необхідно, також, приділити значну увагу питанням орієнтування в умовах обмеженої видимості, засобам та способам профілактики переохолодження та обмороження, навчанню учасників подорожі наданню долікарняної допомоги потерпілому в умовах зимового гірського походу. Доцільно перед зимовим гірським походом улітку провести розвідку маршруту для подальшого поліпшення орієнтування у зимовому поході та відпрацювання шляхів аварійного сходу з маршруту.

Далі пропонуються, як зразки, нитки гірських маршрутів І-ІІ категорії складності в Карпатах і Кримських горах. Звертаємо увагу, що усі запропоновані маршрути гірських походів включено до Переліку вперше, вони відносяться до експерементальних і для їх захисту до маршрутно-кваліфікаційної комісії необхідно подавати письмові звіти про походи.

1. (Е) с. Пегровець (Межгірський р-н) - г.Негровець (1707 м) - хр.Пишконя -г.Ясновець (1600 м) - спуск в долину р. Сухар - підйом на г.Стримба (1719 м) (1А) - спуск в долину р.Мокрянки - підйом вздовж р.Мокрянка на в.Попад'я (1740 м) (1А) - хр.Горгани - пер.Руський - г.Берть (1666 м) -спуск у долину стр. Яновець - смт Усть-Чорна, т/б "Ялинка". (100 км)

2. (Е) с.Осмолода - г.Ігровець (1804 м) - г.Сивуля (1818 м) - пер.Легіонів -г.Братківська (1778 м) (1А) - г.Чорна Клева (1719 м.) - С.Бистриця -р.Довжинець - г.Добушанка (1754 м) (1А) - г.Синяк (1665 м.) - г.Хомяк (1542 м) - с.Поляниця - с.Яблонипя - смт Ворохта. (105 км)

3. (Е) м.Рахів - с.Видричка - підйом вздовж р.Павлик - г.Петрос (2020 м) (1 Б) - спуск вздовж сгр.Лазещина до ур.Козмещик - підйом по ущ. на Г.Говерла (2061 м.) (1Б) - спуск по Чорногорському хр. - г.Туркул (1938 м.) - спуск вздовж стр. Бутучок до злиття з стр. Бребенескул - підйом вздовж стр.Бребенескул на в.Гутин Темнатик (2035 м) (1А) - хр.Чорногора -г.Чорна Гора (2020 м)-г.Вихід (1471 м.) - г.Стіг (1650 м.) - верхів'я р.Біла Тиса - с.Луги.(107 км)

4. (Е) с.Зелене - оз.Шибене - г.Чорна Гора (2020 м) (1А) - Чорногірський хр. -Г.Говерла (2061 м) (1А) - г.Петрос (2020 м) (1Б) с.Ясиня - г.Близниця (1880 м) хр.- Свидовець -г.Догяска (1761 м) (1А) - г.Унгоряска (1707 м) - р.Турбат - г.Братківська (1788 м) (1А) - пер.Легіонів - г.Сивуля (1818 м) (1А) -г.Ігровець (1814 м) - с.Осмолода. (115 км)

5. (Е) с.Богате - т/с Поворотне - р.Солар - г.Бурма (854 м) г.Ливазь-ка (876 м) (1А) - пер.663 - г.Північна Караул-Тепе (983 м) - г.Південна Караул-Тепе (913 м) - ск.Аюкая - в.982 - пер.Горуча (743 м) - пер.Алакат (Алікотбогаз) (670 м) - ур.Кокасан (т/с Нижній Кокасан) - г.Киргуч (911 м) - г.Катран-Яккан-Тепе (1014 м) - г.Хрикаль (1036 м) - прохід Малі Ворота - прохід Великі Ворога - Карабі яйла - г.Біла (1253 м) (1Б) - прохід 2-й спуск -г.Лікон (1017 м) - т/с Ай-Алексій - г.Юкітепе (1030 м) - т/пр Партизанський - ур.Тирке - г.Замаіл (1067 м) - г.Тирке (1283 м) (1Б) - хр.Демерджи (1239 м) - спуск стежкою південного схилу у Долину Привідів - г.Ельхкая -пер.Ангарський - г.Чатидаг (1527 м) (1Б) - ур.Чумнох (т/с Барсуча Поляна)-г.Любка (975 м) - с.Мармурове. (120 км)

6. (Е) с.Перевальне - ур-Кизил-Коба - ущ.Альошина Вода - т/с Партизанська -стр.Партизанка - пер.Тирке Центральний (1245 м) (1А) - вдсп.Джур- жур -пер.Пір'я - Демерджі Яйла - т/с Джурла - г.Дермерджі (1359 м) - спуск по кулуару Хаоса (1Б) - т/б "Ангарський перевал" - г.Цукрова Голова -Ангарська Стінка - Холодний Кулуар - г.Ангар-Бурун (1Б) - верхнє плато г.Чатирдаг - г.Еклізі Бурун (1527 м) спуск по південно-західному кулуару (1Б) - т/с Ат-Чокрак - Бабуган-Яйла - г.Роман-Кош (1545 м) -пер.Гурзуфське Сідло (вище с.Запрудне) - вихід на г.Парагельмен (1Б) - т/б "Карабах". (120 км)

Україна має досить густу річкову систему та значну кількість річок, придатних для проведення водних туристських походів як на розбірних, так і на надувних човнах різних класів. Усього річок із довжиною понад 100 км в Україні 123, а великих рік (довжина понад 500 км) - 14.

Усі річки України відносяться до одного кліматичного типу - переважно снігового живлення з весняною повінню. Однак, через різноманітність ландшафтів, ріки різних регіонів України сильно відрізняються між собою за похилом русла, характером течії, наявністю та складністю перешкод, сезонним режимом тощо, що дозволяє поділити їх за туристсько-спортивною складністю на три групи - ріки низовин, ріки височин, ріки Карпатського регіону.

До першої групи - річки низовин - належать річки Придніпровської, Поліської низовин та Полтавської рівнини. Це такі річки, як Дніпро з його правою притокою р.Прип'ять (яка, в свою чергу, приймає праві притоки - річки Стир, Стохід та інш.) та лівими притоками - Десна з Сеймом та Остром, Сула, Псел, Ворскла, а також річки басейну Сіверського Донця. Ці річки течуть по місцями заболоченій рівнині, мають безліч заток та стариць. Живлення -змішане, і хоча снігове живлення у них стоїть на першому місті, викликаючи весняну повінь, значну роль відіграють також грунтові та дощові води. Рівень води впродовж сезону туристських сплавів змінюється у незначній мірі. Похил русла не перевищує кількох сантиметрів на кілометр, течія слабка, ії швидкість не перевищує 2-4 км/год.

На цих річках можливе проведення водних походів до І категорії складності. Їх проходження доступне для туристів-початківців, а маршрути по них рекомендовано для самостійної розробки, через що вони не включені до переліку класифікованих маршрутів.

Для більшості перерахованих річок рекомендується сплав на байдарках, хоча не виключається і сплав на надувних човнах та розбірних надувних катамаранах. Сезонність сплава - з березня до листопада включно.

Друга група річок - річки височин. До них віднесено річки, що протікають в межах Волинської, Придніпровської, Подільської та Передкарпатської височин. Це праві притоки Прип'яті (Горинь, Случ, Тетерів, Уж), права притока Дніпра - річка Рось, річки басейну Південного Бугу, у т.ч., Бужок, Гірський Та Гнилий Тікич, Синюха, Уманка, а також верхів'я р.Дністер та її ліві притоки - Збруч, Смотрич, Жванець, Жванчик тощо. Русла цих річок перетинають виходи різних за стійкістю гірських порід, через що в них утворюються численні пороги та перекати. Похил русел цих річок значно більший - від 0,4 до 1 м/км русла. Живлення - змішане, але снігове живлення у них стоїть на першому місці, викликаючи весняну повінь під час танення снігу. Тривалі дощі можуть викликати значні наводки. Стік багатьох річок у значній мірі зарегульовано греблями, тому рівень води у них впродовж сезону сплаву за звичайних умов мало змінюється.

Річки цієї групи дають можливість проводити водні походи до 2-3 категорії складності. Найбільш складними тут є пороги р.Південний Буг в її нижній частині, такі, як Червоні ворота (Нижній Мігійський) нижче с.Мігія та Гард біля м. Вознесенськ. Рекомендований період сплаву - з березня до листопада включно.

Проходження маршрутів по цих річках дає туристам-спортсменам добру базову технічну та тактичну підготовку для подальшого зростання спортивної майстерності. На цих же річках можливе проведення навчально-тренувальних заходів та змагань. Так, на р. Південний Буг щорічно проводяться змагання з техніки водного туризму на трасах біля с. Соколець (траса 2-3 категорії складності) та на Мігійському порозі (траса 3 категорії складності).

Маршрути по зазначених річках проходять в зоні інтенсивної господарської діяльності. Тому до природних перешкод під час їх проходження додаються також обноси гребель, проводки через гаті тощо. Для проходження маршрутів рекомендовано і байдарки, і катамарани, але їх слід ретельно готувати, забезпечуючи стійкість до розривів.

Нарешті, до третьої групи належать гірські річки Карпатського регіону. Це добре освоєні туристами річки басейнів Дністра: Чорний Черемош, Черемош, Білий Черемош, Прут, Стрий, а також Тиса та річки її басейну в Закарпатті - Ріка, Латориця. До них в останній час додано низку малих річок: притоків р.Черемош, таких як Пробійна, Бистрець; приток р. Стрий; верхів'я р. Прут. Це стало можливим за рахунок розвитку порівняно нової техніки сплаву на каяках.

Гірські річки Карпат відрізняє висока потужність потоку, стрімка течія, що досягає 10-15 км/год, могутні пороги та затяжні шивери. Похил русла в верхів'ях до 10 м/км (Прут, Білий Черемош). Живлення - переважно атмосферними водами з весняною повінню під час танення снігу та дощовими наводками. Тривалі або рясні дощі можуть викликати паводок о будь-якій порі року. Рівень води впродовж сезону сплаву змінюється у значних межах, залежить від кількості снігу в горах, дощів та температури повітря. Найкращий час для проходження річок Карпат з кінця квітня до першої декади травня, під час повені, коли танення снігів найбільш інтенсивне. Це стосується, в першу чергу, р. Прут та малих приток, які взагалі придатні для проходження лише на протязі кількох днів весни. Разом з тим, по Черемошу та Тисі сплав можливий на протязі усього теплого періоду року з квітня по жовтень.

Річки Карпат можна долати на каяках, байдарках, катамаранах, плотах, В залежності від сезону та виду суден маршрути на річках Карпат класифікуються до IV категорії складності з елементами V к.с. З огляду на характер перешкод, їхня категорійність видається дещо заниженою, але це питання потребує подальшого вивчення і обгрунтування. Річки Карпат можуть бути прекрасним полігоном для міжсезонної підготовки до походів найвищих категорій складності.

Маршрути по річкам Карпат можна рекомендувати тільки групам, що мають досвід походів не нижче ІІІ категорії складності по порожистих ріках. До цих груп висуваються вимоги володінння прийомами веслування, відчалювання та причалювання до берега, вміння взаємодіяти на бурхливій воді, мати навички організації рятувальних робіт. Проходження таких перешкод, як Ямнянський пролом або поріг Прикарпатський на р.ІІрут можливо рекомендувати лише групам з досвідом участі у водних походах IV категорії складності, а проходження водоспаду Пробій (висота падіння води понад 8 м) бажано здійснювати лише під час змагань в умовах існування надійної страховки рятувальних служб.

Нижче наводяться нитки найбільш популярних категорійних водних маршрутів України.

1. р.Рось.

м.Біла Церква - м.Богуслав - м.Корсунь-Шевчеяківський (б.).

2. р. Південний Буг.

смт Меджибіж - р.Пд.Буг - смт Тиврв (б.).

3. р Південний Буг.

смт Гнівань - р.Пд.Буг - м.Гайворон (б.).

4. (Е) р.р. Гірський Тікич та Синюха.

с.Бузівка-с.Буки - м.Первомайськ (б.).

5. р.Південний Буг.

смт Гайворон - м.Первомайськ - м.Вознесенськ (б.),без порогу Гард.

6. р.Случ

смт Мирополь - смт Барановка - с.Гульск - м. Новоград-Волинський - смт Городниця

7. (Е) р. Смотрич.

смт Городок - м.Кам'янець-Подільський - Новодністровськ (б.)

8. (Е) р. Стрий (б., з елементами III к.с. у міжсезоння)

м.Турка - м. Жидачів (б.).

9. (Е) р. Ломниця.

с.Осмолода - м.Калуш - м.Галич (б.).

10. (Е) р.Збруч.

м.Підволочиськ - м.Гусятин - м.Кам'янець-Подільський - Новодністровськ (б).

11. (Е) р.р. Чорна Тиса та Тиса.

смт Ясиня - р.Чорна Тиса - м.Рахів - р.Тиса - смт. Солотвино (б.).

12.(Е) р.р. Біла Тиса та Тиса.

смт Богдан - р.Біла Тиса - м.Рахів - р.Тиса - смт Солотвино (б.).

13.р.р. Чорний Черемош, Черемош та Прут

с.Красник - р.Чорний Черемош - р.Черемош - м.Вижниця - р.Прут -

м.Чернівці (б.).

14.р.р. Білий Черемош, Черемош та Прут.

гребля Маріен - р.Білий Чермош - с.Устеріки - р.Черемош -м. Вижниця -р.Прут - М.Чернівці (б., ускл. з елементами IV к.с.).

15. р.р. Чорний Черемош, Черемош та Прут.

с.Буркут - р.Чорний Черемош - с.Устеріки -р.Черемош - м.Вижниця -р.Прут - М.Чернівці (б.).

16.р. Прут.

смт Ворохта - р.Прут - м.Яремче - - М.Чернівці (б., з обносим порогу Прикарпатського і далі до мосту у м.Яремче).

17.р.р. Чорний Черемош, Білий Черемош, Черемош, Прут.

с.Буркут - р.Чорний Черемош - с.Устеріки - заброска до греблі Марієн - р.Білий Черемош - с.Устеріки - р.Черемош - м.Вижниця - р.Прут -М.Чернівці (н., ускл. з елементами IV к.с.).

18. (Е) р.Прут,

смт Ворохта - р.Прут - м.Яремче - м.Чернівці (н., ускл. з елементами V к.с., без проходження водоспаду Пробій).

Велосипедний туризм має свої переваги у порівнянні з іншими видами туризму. Велосипед є дуже зручним засобом пересування. Він дає мандрівнику можливість із досить значною швидкістю долати великі відстані, познайомитися під час короткої подорожі з великим географічним районом. відвідати цікаві об'єкти, розташовані один від одного на значній відстані. Ще одна суттєва перевага перед іншими видами туризму - веломандрівнику не треба переносити рюкзак в декілька десятків кілограмів на власній спині - це робить його двоколісний помічник.

Проте велосипед ставить деякі специфічні вимоги до учасників подорожей. Кожний велотурист має володіти технікою їзди на велосипеді з вантажем не тільки по шосейних дорогах, а й по стежках та бездоріжжю. Обов'язковою умовою є знання Правил дорожнього руху, що є запорукою безаварійного проведення велосипедного походу. Кожен велотурист має знати матеріальну частину велосипеда та вміти робити дрібний ремонт в польових умовах.

Неабиякими щедротами обдаровує велосипед у туристичній мандрівці. Кожна подорож залишає помітний слід в житті велотуриста, бо є незабутньою подією, насиченою новими знаннями про невідомі краї та свої можливості.

У далекій дорозі, за тридев'ять земель від рідного порогу, не минути екстремальних ситуацій і непередбачених труднощів, в подоланні яких велотурист складає важливий життєвий іспит - на витривалість, мужність, силу волі, фізичне загартування і любов до рідного краю.

Велосипедні подорожі є захоплюючим видом активного відпочинку, який дарує багато чого несподіваного, а інколи - досі небаченого, оригінального, виняткового. Для велосипедних походів І та ІІ к. с. кожна область України є унікальною, заповідною. Ось деякі з визначних пам'яток природи та культури, які варто відвідати під час таких велоподорожей у різних регіонах України: у Вінницькій області - музей-садиба хірурга М.І.Пирогова, у Волинській - Шацькі озера, у Донецькій - крейдяні скелі, у Житомирській - палац Ганських, де жив Оноре де Бальзак, на Закарпатті - Невицький замок, у Запорізькій області - острів Хортиця, у Івано-Франківській - Манявський скит, у Кіровоградській - дендропарк "Веселі Боковеньки", на Київщині - дендропарк "Олександрія", на Луганшині - станично-луганський заповідник, на Львівщині - М.Львів, у Миколаєвській - руїни старовинного міста Ольвія, на Одещині - українська Венеція - Вилково, на Полтавщині - Сорочинський ярмарок, на Рівенщині -Оноківські джерела, на Сумщині - дендрологічний парк "Тростяпець", у Тернопільській області - карстові печери, у Харківській - залишки численних козацьких фортець, у Херсонській - заповідник Асканія Нова, у Хмельницькій - місто-музей Кам'янець-Подільський, у Черкаській - дендрологічний парк "Софіївка", у Чернівецькій - будинок Чернівецького університету, у Чернігівській - Качанівська садиба тощо.

Основна частина маршруту походів більш високих категорій складності здійснюється в гірських районах Карпат та Криму (до V к.с. включно), що вимагає від ведотуриста значної фізичної підготовки, хороших навичок з орієнтування на місцевості та подолання природних перешкод. Для походів ІІІ, IV та V категорій складності в Кримських горах та Карпатах характерні важкопрохідні ділянки ґрунтових польових та лісових доріг та стежок, круті гірські дороги, перевали, затяжні підйоми та спуски, броди та інші природні перешкоди, а також незручне для велосипеда покриття доріг (бруківка, крупний щебінь та інш.). Одночасно ці райони мають густу сітку автомобільних доріг та населеннях пунктів.

Далі наводяться маршрути класифікованих велосипедних походів II - V к.с. переважно по Карпатах та Криму.

1. м.Мукачеве - м.Берегове - м.Хуст - с.Тересва - с.Дубове - с.Усть-Чорна - пер.Прислоп - с.Колочава - оз.Синевир - пер.Синевирський - смт Міжгір'я - пер. Торунський - смт Долина - М.Івано-Франківськ.

2. м.Трускавець - м.Сколе - пер.Верецький - пер.Уклин - с.Поляна -пер.Оленівський - м.Перечин - М.Ужгород - м.Мукачеве - м.Хуст - м.Рахов.

3. М.Львів - с.Перемишляни - м.Рогатин - М.Івано-Франківськ - м.Калуш - смт Долина - пер Торунський - смт Міжгір'я - пер.Синевирський - оз.Синевир -м.Колочава - с.Драгове - м.Хуст - м.Мукачеве - м. Ужгород.

4. м.Чернівці - м.Кам'янець-Подільський - м.Борщев - м.Товсте - м.Коломия -м.Яремче - с.Кременці - пер.Кривопілля - смт Верховина - пер.Буковецький - м.Косов - смт Вижниця - м.Сторожинець - М.Чернівці.

5. М.Івано-Франківськ - пер.Яблуницький - смт Ясиня - м.Рахов - м.Тячев - м.Хуст - м.Мукачеве - М.Ужгород - м.Перечин - пер.Ужоцький - с.Турка -м.Самбор - М.Львів.

6. М.Львів - м.Стрий - М.Борислав - пер.Сходницький - с.Сходниця -с.Стрілки - пер.Ужоцький - М.Ужгород - м.Мукачеве - м.Свалява - с.Довге - с.Драгове - с.Угля - с.Дубове - пер.Водицький - с.Водиця - смт Вел.Бичков - м.Рахів - пер.Яблуницький - м.Яремче - м.Івано-Франківськ.

7. м.Чернівці - м.Снятин - м.Косів - смт Яблунів - смт Делятин - М.Івано-Франківськ - м.Галич - м.Жидачів - м.Стрий - пер.Верецький - смт Нижні Ворота - пер.Воловецький - смт Воловень - пер.Гукливий - смт Міжгір'я -пер.Синевирський - смт Колочава - с.Драгове - м.Хуст - м.Виноградів -м.Берегове - м.Мукачеве - м.Ужгород.

8. (Е) м.Вінниця - м.Немирів - м.Могилів-Подільський - м.Дунаївці -м.Кам'янець-Подільський - м.Хотин - М.Чернівці - м.Вижниця - пер.Німчич - пер.Шурдин - с.Долішній Шепіт - с.Банилів - с.Підгірці - смт Глибока -М.Чернівці.

9. (Е) м.Львів - м.Самбір - пер.Ужокський - смт Перечин - смт Поляна -пер.Уклін - смт Воловець - смт Майдан - оз.Синевир - смт Колочава -пер.Прислоп - смт Усть-Чорна - смт Великий Бичков - м.Рахів - смт Ясиня - пер.Яблуницький - м Яремче - М.Івано-Франківськ

10. (Е) м.Вижниця - пер.Рижи - пер.Яблуницький - м.Рахів - пер.Камінь-Клева - пер.Прислоп - пер.Воловець - пер.Бескид - м.Стрий - м.Трускавець -м.Коломия - м.Вижниця.

11. М.Ужгород - с.Ужок - с.Підполоззя - пер.Воловецький - смт Воловець -пер.Гукливий - смт Міжгір'я - пер.Синевирський - оз.Синевир - смт Колочава - пер.Прислоп - смт Усть-Чорна - с.Калини - с.Водиця -пер.Тювшак - смт Кобилецька Поляна - пер.Кобила - пер-Камінь-Клевка -м.Рахів - смт Ясиня - М.Чернівці.

12.М.Ужгород - м.Мукачеве - м.Берегове - м.Хуст - м.Рахов - пер.Камінь-Клевка - пер.Кобила - смт Кобилецька Поляна - пер.Тювшак - с.Водиця - с.Красне - смт Усть-Чорна - пер.Прислоп - смт Колочава - оз.Синевир -пер.Синевирський - смт Міжгір'я - пер.Гукливий - смт Воловець -с.Підполоззя - с.Розтока - с.Ужок - пер.Ужокський - м.Самбор - м.Стрий -М.Львів.

13.М.Ужгород - м.Перечин - с.Ужок - с.Розтока - с.Підполоззя - пер.Воловецький - смт Воловець - с.Занька - ур. р.Вича - м.Свалява -с.Кушниіія - с.Довге - с.Липча - смт Міжгір'я - с. Лопушне -пер.Озерянський - оз.Синевир - смт Колочава - пер.Прислоп - смт Усть-Чорна - с.Красне - с.Водиця - пер.Тювшак - смт Кобилецька Поляна - пер.Кобила - пер.Камінь Клева - м.Рахів - С.Богдан - с.Луги - пол. Брецкул - сідловина Говерла-Петрос - ур.Козьменщик - смт Ясиня -пер.Яблуницький - м.Яремча

14.м.Івано-Франківськ - М.Коломия - М.Чернівці - м.Сторожинець - смт Берегомет - с.Долишний Шепіт - пер.Шурдин - с.Селятин - смт І Іутила -пер.Пимчич - м.Вижниця - м.Косов - пер.Буковецький - смт Верховина - пер.Кривопілля - с.Кременці - пер.Яблуницький - м.Рахов - пер.Камінь-Клева - пер.Кобилецький - смт Кобилецька Поляна - пер.Тювшак -пер.Водиця - смт Дубове - с.Драгове - м.Свалява - ущ.р.Свича - смт Воловець - пер.Бескид - смт Славське - м.Сколе - М.Львів.

15 (Е) м.Яремче - пер.Яблуницький - м.Рахів - пер.Камінь Клевка -пер.Кобила - смт Кобилецька Поляна - пер.Козьмин - пер.Тювшак -с.Водиця - пер.Калини - смт Дубове - с.Драгове - м.Хуст - пер.Копань -м.іршава -с.Довге - пер.Боржава - смт Поляна - пер. Укиип - смт Жденево - пер.Сантор - пер.Ужокський -с.Кострино - с.Люта - с.Чорноголова -с.Вільшанки - смт Тур'я Ремети - М.Ужгород - м.Мукачево - м.Свалява - смт Воловець - пер.Верецький - г.Яворник - пер.Бескид - с.Верх Студений - с.Прислоп - с.Торунь - пер.Озерянський - оз.Синевир - с.Сииевир - пер.Прислоп - смг Усть-Чорна - полонина Шаса - г.Унгаряска - г.Драгобрат -смт Ясиня - ур.Козьменщик - сідловина Говерла-Петрос - г.Говерла - смт Ворохта - смт Верховина - с.Усть-Путида - пер.Нимчич - м.Вижниця -м.Косов - М.Коломия - М.Івано-Франківськ.

16. (Е) м.Яремче - пер.Яблуницький - м.Рахів - пер-Камінь Клевка -пер.Кобила - смт Кобилецька Поляна - пер.Козьмин - пер.Тювшак -с.Водиця - пер.Калини - смт Дубове - с.Драгове - м.Хуст - пер.Копань -м.Іршава -с.Довге - пер.Боржава - смт Поляна - пер.Уклин - смт Жденево -пер.Сантор - пер.Ужокський -с.Кострино - с.Люта - с.Чорноголова -с.Буковцево - пер.Турицький - с.Лумшори - с.Тур'я Ремети - пер.Синаторіа - с.Худлово - смт Середнє - м.Мукачеве - м.Свалява - смт Воловець -пер.Сер.Верецький - с.Жупани - пер.Опір - с.Лавочне - пер.Бескид -пер.Гукливий - пер.Подобовець - пер.Хащоватий - с.Волосянка пер.Ялинкуватий - смт Майдан - с.Торунь - пер.Озерянський - оз Синевир -смт Колочава - пер.Прислоп - смт Усть-Чорна - с.Лопухов - пер.Окола -с.Чорна Тиса - смт Ясиня - ур.Козменщик - г.Петрос, сідловина, г.Говерла - корд.Чорногора - пер.Кривопільський - смт Верховина - м.Крсів -м.Яремче.

17.(Е) м.Фвано-Франківськ - М.Коломия - м.Косов - м.Вижниця -пер.Черешенка - смт Берегомет - пер.Шурдин - с.Селятин - с.Шепіт -пер.Яловичера - р.Білий Черемош - с.Буркут - г.Чорна Гора - г.Говерла -сідловина Говерла-Петрос - с.Кваси - м.Рахов - пер.Камінь-Клева -пер.Кобила - смт Кобилецька Поляна - пер.Козьмин - пер.Тювшак -с.Водиця - пер.Калин - смт Дубове - смт Усть-Чорна - пер.Прислоп - смт Колочава - пер.Синевирський - смт Міжгір'я - с.Нижній Студений - смт Славське - г.Тростян - с.Тухолька - пер.Сер.Верецький - смт Нижні Ворота - с.Розтока - пер.Сантор - с.Ужок - пер.Ужокський - м.Турка - смт Сходниця - пер.Урич - смт Верхнє Синевидне - м.Сколе - с.Каменка -пер.Сукель - с.Козаківка - м.Болехів - м.Долина - м.Надвірна - м.Яремче.

18. (Е) м.Яремче - смт Ворохта - пер.Кривопільський - смт Верховина -с.Устеріки - с.Усть-Путила - пер.Нимчич - м.Вижниця - пер.Черешня - смт Берегомет - пер.Шурдин - с.Селятин - с-Шепіт - пер.Яловичера - р.Білий Черемош - пер.Гринява - р. Чорний Черемош - с.Буркут - г.Піп Іван -траверс хр. Чорногора - г.Говерла, сідловина, г.Петрос - с.Кваси - м.Рахов - перевали (Камінь Клевка - Кобила - Козьмин - Тювшак - Калин) -с.Дубове - смт Усть-Чорна - пер.Прислоп - смт Колочава - с.Синевирська Поляна - оз.Синевир - пер.Озерянський - с.Торунь - пер.Горуньський -с.Шевченкове - с Ясінь - с.Осмолода - пер.Руський Путь - с.Комсомольськ - с.Лопухов - пер.Окола - с.Чорна Тиса - смт Ясиня - пер.Яблуницький - м.Яремче.

19.м.Херсон - м.Гола Пристань - м.Скадовськ - м. Каланчак - м.Армянськ -м.Красноперекопськ - смт Роздольне - с.Чорноморське - м.Євпаторія.

20.м.Симферополь - М.Бахчисарай - М.Севастополь - с.Тернівка - с.Танкове -с.Куйбишеве - с.Голубинка - с.Передове - с.Орлине - с.Голуба Затока -М.Ялта - м.Алушта - с.Рибаче - м.Судак - М.Феодосія.

21.М.Керч - с.Багерове - с.Казантіп - с.Леншо -с.Каменське - коса Арабатська Стрілка - м.Геничеськ - м-Джанкой - с.Нижньогірський - м.Білогорськ -с.Привітне - м.Судак - м.Старий Крим - М.Феодосія.

22.(Е) м. Феодосія - м.Старий Крим - с.Коктебель - м.Судак - пер. Алікат-Богаз - Карабі-Яйла - м.Алушта - М.Ялта (через пер. Ат-Баш) - Айпетрінська Яйла - пер. Шайтан-Мердвен - м-Севастополь - т/с Мангуп-Кале -М.Симферополь.

23. М.Євпаторія - М.Севастополь - М.Бахчисарай - с.Тернівка - с.Орлине - с.Передове - с.Голубинка - с.Соколине - г.Ай-Петрі - с.Виноградне -с.Голуба Затока - пер.Байдарські Ворота - с.Орлине - пер.Ласпінський -с.Форос - с.Кацивелі - с.Сімеїз - смт Алупка - М.Ялта - м.Алушта -с.Сонячногірське - с.Генеральське - с.Привітне - м.Судак - М.Феодосія - М.Керч.

24.М.Симферополь - М.Бахчисарай - Айпетрінська Яйла - М.Ялта - м.Алушта - м-Судак - М.Феодосія - с.Леніно - с.Мисове - М.Керч - М.Симферополь.

25.(Е) М.Симферополь - М.Бахчисарай - М.Севастополь - с.Орлине - с.Передове - г.Ай-Петрі - М.Ялта - м.Судак - м.Старий Крим - м.Федосія -с.Владиславівка - коса Арабатська Стрілка - м.Геничеськ - М.Мелітополь

26.(Е) с.Новоолексіївка (Херсонська обл.) - м.Геничеськ - коса Арабатська Стрілка - півострів Казантіп - М.Феодосія - с.Ізюмівка - с.Коктебель -м.Судак - с.Новий Світ - м.Білогорськ - Карбі яйла - м.Алушта - с.Лівадія -пер.Байдарські Ворота - с.Орлине - М.Севастополь.

27.(Е) м.Судак - пер.Синорський - М.Феодосія - с.Казантип - м.Старий Крим -М.Симферополь - М.Бахчисарай - пер.Ай-Петрі - М.Ялта - пер.Нікітський - пер.Чучельський - м.Алушта - с.Сонячногірське - пер.Карабі - м.Білогорськ - пер.Кок-Асан - с.Привітпе - м.Судак.

28. (Е) м.Генічеськ - коса Арабатська Стрілка - півострів Казантіп -М.Феодосія - пер.Синорський - м.Судак - с.Лісове - р.Ескі-Юрт - пер.Маскі - пер.Шелен - с.Поворотне - м.Білогорськ - с.Міжгір'я - Карабі Яйла -р.Сх.Су-Ат - плато Тирке - г.Північна Демерджі - пер.Ангарський -м.Алушта - М.Ялта - пер.Ай-Петрі - с.Голубінка - пер.Бечку - с.Орлине -пер.Байдарські Ворота - с.Оползневе - М.Ялта - пер.Нікитський -пер.Чучельський - м.Алушта - с.Привітне - пер.Алікотбогаз - т/с Нижній Кокасан - м.Білогорськ - М.Симферополь.

29. (Е) М.Симферополь - с.Миколаївка - М.Севастополь - м.Інкерман - т/с Кордон 2 - г.Ескікермен - г.Мангупкале - с.Ново-Ульянівка - смт Куйбишево - пер.Алакат - с.Високе - с.Синапне - с.Лесніково - с.Щасливе - с.Соколине - пер.Ай-Петрі - т/с Чайний будиночок - т/с Ай-Дімітрій -пер.Бечку - с.Орлине - пер.Байдарські Ворота - пер.Шайтан-Мердвень - с.Оползневе - М.Ялта - пер.Нікітський - пер.Чучельський - м.Алушта -пер.Ангарський - г.Північна Демерджі - плато Тирке - р.Сх-Су-Ат - плато Карабі Яйла - прохід Великі Ворота - пер.Каллістон - т/с Нижній Кокасан -с.Привітне - с.Морське - пер.Маскі - р.Ескі-Юрт - с.Лісове - м.Судак -пер.Синор - Коктебель - М.Феодосія - с.Леніно - М.Керч - с.Курортне - мис Казантіп - с.Кам'янка - коса Арабатська Стрілка - м.Генічеськ.

30. (Е) М.Бахчисарай - Чуфут-Кале - с.Баштановка - с.Новоульянівка -г.Мані-упкале - с.Тернівка - с.Ріідне - с.Широке - с.Орлине - пер.Байдарські Ворота - с.Роднікове - с.Передове - пер.Бечку - с.Соколине - Айпетрінська Яйла - пер.Нікітський - в. г.Роман-Кош - м.Алуша - с.Генеральське - плато Карабі-Яйла - м.Білогорськ - с.Привітне - пер.Маскі - м.Судак - Коктебель - с.Ізюмовка - смт Орджонікідзе - с.Щолкіне - коса Арабатська Стрілка -півострів Тарханкут - М.Євпаторія.

Головна особливість автомототуризму - можливість добиратися до початку категорійної частини маршруту і повертатися назад своїм ходом. Це обумовлює рух дорогами загального користування і велику загальну протяжність маршруту. Для визначення категорій складності цих маршрутів слід користуватися запропонованим Переліком маршрутів, а також Порядком класифікації маршрутів туристських спортивних походів.

Категорії складності автомотопоходів визначаються в залежності від включення до їх маршрутів класифікованих ділянок із запропонованого нижче переліку або ділянок, що аналогічні їм за характером, а також за кількістю перешкод та технічною складністю їх подолання. Додаткова до нормативної протяжність маршрутів повинна складатися з ділянок доріг без перешкод або ділянок, складність яких характеризується більш низькою категорією.

Класифіковані ділянки наведені у порядку зростання категорії складності, яка характеризується кількістю та складністю перешкод (дороги без покриття, польові, лісові, гірські, заболочені, піщані, подолання крутих підьомів та спусків тощо) та необхідним для їх успішного проходження рівнем тактичної та технічної підготовки. При цьому слід зазаначити, що ділянки маршрутів вищих категорій складності для їх успішного проходження потребують колективних дій усієї групи, використання спеціальних навичок, додаткових спеціальних засобів, в т.ч. і засобів страховки.

При проходженні зазначених у переліку ділянок у зимовий час (коли дороги покриті снігом) категорію складності слід підвищувати на одиницю.

Наведені у Переліку класифіковані ділянки маршрутів автомотопоходів переважно охоплюють гірські масиви і дороги Карпат та Криму де є розгалужена сітка доріг, а також достатня кількість різноманітних перешкод, що дозволяє проводити походи від І до V категорії складності. Маршрути IV -V категорій складності, розроблені для мототуристів, у деяких випадках відходять від автомобільних доріг і пролягають по пішохідним тропам і полонинам. Під час дощів карпатські маршрути стають важкопрохідними. Для подолання окремих ділянок з крутими глинястими спусками та підйомами необхідні значні зусилля та спеціальна страховка. При подорожах у Криму слід враховувати обмеженість можливостей щодо організації стоянок та ночівель.

Далі наводяться класифіковані ділянки автомотопоходів по Карпатах і Криму. При описі ділянок позначкою зірочка (*) позначаються пункти, в яких обов'язкова відмітка у маршрутних документах або фотографії групи з автомобілями чи мотоциклами на фоні характерних видів місцевості.

1. М.Керч - М.Феодосія - м.Судак - м.Алушта - М.Ялта - М.Севастополь -М.Євпаторія - м.Красноперекопськ - С.Каховка (авт., мот).

2. М.Бахчисарай - пер.Ай-Петрі - М.Ялта - Мисливське заповідне господарство(*) - м.Алушта - м.Судак - м. Феодосія - с.Каменка - коса Арабатська стрілка - м.Генічеськ(*) (авт.,мот.).

3. М.Львів - м.Самбор - м.Турка - пер.Ужокський - М.Ужгород - м.Мукачеве -м.Хуст - м.Рахів - м.Яремче - М.Коломия - М.Чернівці (авт., мот.).

4. М.Коломия - смт Яблунів - м.Косов - смт Косів - смт Верховина - смт Ворохта - смт Ясиня - смт Кобилецька Поляна - смт Дубове - смт Усть-Чорна - смт Колочава - с.Синевирська Поляна - смт Міжгір'я - с.Липча -с.Довге - м.Свалява - м.Мукачеве (авт., мот.).

5. м.Свалява - с.Довге - с.Липча - смт Міжгір'я - пер.Синевирський - смт Колочава - с.Угля - смт Дубове (*) - пер.Водіщький - с.Водиця (*) -пер.Тювшак - смт Кобилецька Поляна (*) - пер.Камінь-Клева - м.Рахів -пер.Яблуницький - с.Кременці - смт Верховина м.Косів - смт Забологов (авт., мот.).

6. М.Київ - смт Бородянка - М.Макаров - м.Брусилів - М.Фастів - смт Корнин - смт Попільня - смт Ружин - м.Казатіп - с. Комсомольське - с.Уланів -м.Хмельник - с.Лука-Барська - с.Волковинці - с.Бержавня - смт Михайлівка - м.Дунаївці - смт Смотрич - смт Скала-Подільська - м.Чортків - м.Бучач -м.Монастириська - смт Тисьмениця - М.Коломия - смт Яблунів - м.Косів -смт Верховина - смт Ворохта - с.Кременці (авт., мот.).

7. М.Ужгород - с.Циганівці (*) - с.В.Солотвино (*) - с.Худлово - с.Анталівці -т/пр. г.Тарниця (*) - смт Тур'я-Ремета - пер.Оленівський - смт Поляна -м.Свалява - с.Довге - с.Липча - смт Міжгір'я - пер.Синевирський - смт Колочава - с.Угля (*) - с.Дубове (*) - пер.Водицький - с.Водиця -пер.Тювшак - смт Кобилецька Поляна (*) - пер.Камінь-Клева - м.Рахів - пер.Яблуницький - с.Кременці - смт Верховина - м.Косів - смт Заболотов (мот.).

8. М.Львів - м.Трускавець - М.Борислав (*) - м.Турка - пер.Ужокський -с.Кострина - с.Люта (*) - с.Чорноголова (*) - с.Вільшанки (*) - смт Тур'я-Ремети - с.Анталівці - с.В.Солотвино - с.Циганівці - М.Ужгород (*) -м.Мукачеве - м.Свалява - с.Вовче (*) - смт Воловець - пер.Воловецький -смт Нижні-Ворота - пер.Верецький - г.Вел.Яворник (*) - пер.Бескид (*) -с.Верхнє Студене (*) - с.Прислоп - Лопушна - оз.Синевир (*) - с.Синевир -пер.Прислоп - смт Усть-Чорна - Полонина Шаса - оз.Герешаска - т/пр Перелісок - м.Рахів - пер.Яблуницький - смт Верховина - м.Косів -м.Чернівці (мот.).

9. м.Мукачеве - м.Свалява - смт Поляна - пер.Оленівський - смт Тур'я Ремети - с.Анталівці - с.В.Солотвино - с.Циганівці -М.Ужгород - смт Перечин -с.Чорноголова (*) - с.Люта (*) - пер.Ужокський - смт Бориня - с.Либохора (*) - с.Тухолька - м. Сколе - смт Славське (*) - пер.Алинковате - с.Торунь (*) - смт Міжгір'я - с.Синевир - смт Колочава - пер.Прислоп -с.Комсомольське (*) - пер.Руський Путь - с.Осмолода - смт Перегінське -м.Калуш - М.Івано-Франківськ (мот.).

Спелеологічний туризм (далі - спелеотуризм), як вид спортивного туризму, розвивається в Україні протягом багатьох десятиліть і у своєму розвитку тісно пов'язаний з карстологією та спелеологією, пошуком та дослідженням печер. Саме завдяки розвитку спелеотуризму, пошуку нових та дослідженню вже відкритих печер в Україні на сьогодні проведено туристсько-спортивну класифікацію та в певній мірі досліджено значну частину відомих печер.

Україна на рідкість багата на печери. Більш як 1100 печер різного типу від невеликих до гігантських за розмірами відомі на сьогодні в Україні.

В юрських вапняках Кримських гірських масивів Карабі-Яйла, Довгоруківська Яйла, Чатир Дат, Ай-Петрінська Яйла, Карадагський Ліс карстовими водами створені провалля у сотні метрів глибиною з підземними залами, річками, озерами та сифонами.

На Карабі-Яйлі найбільш цікаві комбіновані печери Солдатська (глибина 508 м, довжина - 2100 м, категорія трудності - 4Б) та Нахимовська (глибина -338 м, довжина - 460 м, категорія трудності - ЗА), а також вертикальні печери Дружба (глибина 270 м, категорія трудності ЗА) та Молодіжна (глибина 260 м, категорія трудності 2Б).

На Довгоруківській Яйлі найбільш відомою є унікальна пам'ятка природи багатоярусна печера Кизил-Коба (довжина 13850 м, категорія трудності 4Б). З комбінованих печер цікаві Мархосар (глибина 110 м, довжина 1150м, категорія трудності 2Б) та Провал (глибина 104 м, довжина - 1150 м, категорія трудності 2Б).

Чатир-Даг - чудовий навчальний полігон, де є можливість оволодівати різною технікою спелеологічних сходжень. Різноманітними маршрутами відома вапнякова шахта Бездонний колодязь (глибина 195 м, довжина 410 м, категорія трудності 2Б). Печера Хід Конем цікава своїми просторими глибокими колодязями та вузькими складними переходами між прямовисними схилами (глибина 213 м., категорія складності ЗА). Надзвичайно цікавими екскурсійними об'єктами є печери Мармурова та Еміне Баір Хосар.

На Ай-Петрінській Яйлі та у Карадазькому Лісі найбільш значними є вертикальні печери Каскадна (глибина 1500 м, довжина 630 м, категорія трудності ЗБ) та Вдовіченка (глибина 196 м, довжина 250м, категорія трудності ЗА). Заслуговують на згадку печери Пастушья (глибина 155м, категорія трудності 2Б) та Севастопольська (глибина 200м, категорія трудності 2Б).

Печери Поділля - це нескінченні підземні лабіринти. Саме тут у неогенових гіпсах розташовані друга у світі за довжиною печера "Оптимістична" (довжина 157000м, категорія трудності 2Б), гігантський лабіринт печери "Озерної" (довжина 107000м, категорія трудності 2Б-ЗБ), спортивна печера "Млинки" (довжина 19100м, категорія трудності 2А), печера-музей "Кришталева" (довжина 22000м, категорія трудності 2А). З печер з прямовисними схилами тут відома лише печера "Перлинка"(глибина 30м, довжина 200 м, категорія трудності І).

Печери інших регіонів також мають свої привабливі риси для спелеотуристів та певні можливості для оволодіння технікою і тактикою спелеологічних походів.

Пошук і дослідження печер триває і нині. Найбільш цікаві зі спортивної точки зору печери мають класифіковані туристські спортивні маршрути і увійшли до Переліку класифікованих печер України. Всього в Україні на сьогодні класифіковано 157 печер від І до 4Б категорії трудності, що дає можливість здійснювати спелеологічні походи від І до IV категорії складності включно.

В одній печері, як правило, можливо прокласти декілько маршрутів різної категорії трудності. Проходження певного набору таких маршрутів згідно з нормативами туристських спортивних походів є підставою для зарахування спелеолог ічного походу відповідної складності. Усі спелеологічні маршрути, для проходження яких та подолання у них перешкод крім касок та джерел світла потрібні спеціальні технічні засоби, поділяються на 9 категорій трудності: 1, 2А, 2Б, ЗА, ЗБ, 4А, 4Б, 5А, 5Б. Перешкодами у спелеотуризмі вважаються вертикальні та крутопохилі ділянки (колодязі), прямовисні схили, звуження, сніжно-льодові та водні перешкоди, у тому числі сифони. В залежності від типу переважаючих перешкод печери у спелеотуризмі поділяються на горизонтальні, вертикальні та комбіновані. Печери, проходження яких практично не потребує застосування спеціальних засобів для подолання прямовисних схилів, називаються горизонтальними. Печери, у яких основними прешкодами є прямовисні схили та крутопохилі ходи, називаються вертикальними. Печери, у яких зустрічаються перешкоди різного типу, називаються комбінованими.

На теренах України виділяються чотири основні райони проведення спелеопоходів. Це Поділля, Буковина, Причорномор'я та Крим У перших трьох районах переважають печери горизонтального типу 1-2Б категорії трудності, а у Криму - вертикальні печери 1 -2Б категорії трудності, а також є декілька комбінованих печер ЗА-4Б категорій трудності.

Спелеотуризм технічно складний вид туризму. Його складність полягає у проходженні складних за рельєфом маршрутів в умовах відсутності природного світла, високої відносної вологості (до 100%) та невисокої температури повітря. Все це вимагає від спелеотуриста ретельної підготовки до подорожі, а також сили, витривалості, спритності, вправності у використанні засобів життєзабезпечення під землею та засобів страховки, стійких навичок у подоланні відповідних природних перешкод.

Нижче наводяться перелік класифікованих маршрутів спелеологічних походів за основним спелеотуристським районам. При описі маршрутів спелеопоходів у дужках після зазначення категорії трудності вказані тип печери (горизонтальна (Г), вертикальна (В) чи комбінована (К) печера) та район розташування печери.

1. Вертеба: 3 маршрути - 1 к.тр. та 2 маршрути - 2 А к.тр., ( Г ), (Тернопільська обл.).

2. Млинки: 3 маршрути - 1 к.тр. та 2 маршрути - 2 А к.тр., ( Г ), (Тернопільська обл.).

3. Кришталева: 3 маршрути - 1 к.тр. та 2 маршрути - 2 А к.тр.,( Г ), (Тернопільська обл.).

4. Ювілейна (1), Перлинка (1),Угринь(2 маршрути - 1 к.тр. та 1 - 2А к.тр.),(Г),(Тернопільська обл.).

5. Оптимістична: 2 маршрути - 2 А к.тр. та 2 маршрути - 2 Б к.тр., ( Г ), (Тернопільська обл.).

6. Попелюшка: 2 маршрути - 2 А к.тр. та 2 маршрути - 2 Б к.тр., ( Г ), (Буковина).

7. 0зерна (Блакитні озера); 3 Б (при високому рівні вод), (Г).

8. Кримська (1 к.тр.), В.Бузулук (1 к.тр.), Пастухова ( І к.тр.) Геби ( 1 к.тр.), Курюч-Агач (2 А), (В), (Карабі Яйла).

9. Тисова (1 к.тр.). Жива (1 к.тр.), КЕ-53 (1 к.тр), Мира (2 А), КЕ-126 (2 А), (В), (Карабі Яйла).

10.Гугерджин ( 1 к.тр.), Учунжу-Хосар (1 к.тр.). Триповерхова (1 к.тр.), Трьохглазка (1 к.тр.). Комсомольська (2 А к.тр.), (В), (Чатирдаг).

11.Дружба (1 к.тр.), КЕ-31 ( 1 к.тр.), Емпірічна (1 к.тр.). Севастопольська (2 А к.тр.), Пастушья ( 2 А к.тр.), (В), (Айпетрінська Яйла).

12.Кара-Мурза (2 А к.тр.), Профспілкова (2 А к.тр.). Молодіжна ( 2 Б к.тр.), Дружба (2 Б к.тр.), (В), (Карабі-Яйла).

13.Бичача (2 А к тр.), Дубова (2 А к.тр). Азимутальна ( 2 А к.тр.), Еміне-Баїр-Коба (2 Б к.тр.), (В), (Чатирдаг).

ІІІ категорія складності

14.Каскадна ( 3 Б к.тр.), (В), (Ай-Петрінська Яйла).

IV категорія складності

15.Солдатська (4 Б к тр.), (В), (Карабі Яйла).

16.Кизил-Коба (4Б к.тр.). (Г), (Довгоруківська Яйла).

Територія України має чудові природні можливості для розвитку вітрильного туризму на розбірних туристських судах. Каскад водосховищ р. Дніпро, водосховища Печенезьке на р. Сіверський Донець та Краснооскольське на р.Оскол, Шацькі озера, Дніпро-Бузький лиман, Дністровський лиман, прибережна смуга Азовського та Чорного морів дають туристам-спортсменам широкі можливості для здійснення туристських походів різної складності на вітрильних розбірних судах, а також для оцінки спортивно-технічних якостей суден та поступового вдосконалення їх конструкцій, зростання майстерності екіпажів в управлінні ними.

Вітрильний туризм має як свої особливості, так і риси подібності у порівнянні з іншими видами туризму. Однією з особливостей є те, що подорожі здійснюються на переважно саморобних за виготовленням та конструкцією розбірних вітрильних судах, що висуває до екіпажів підвищенні вимоги щодо теоретичної підготовки з відповідного виду суднобудування та забезпечення конструктивних заходів безпеки суден, а також щодо практичних навичок з виготовлення надійного, морехідного судна. Передумовою безпеки подорожей на вітрильних суднах є надійність та морехідність судна. Надувні вітрильні катамарани, які при свіжому вітрі розвивають досить велику швидкість, повинні бути морехідні, надійні в експлуатації і розраховані на великі навантаження, що спричиняють тиск вітру на вітрила, а, головне, удари хвиль. Саме удари хвиль є найнебезпечнішим зовнішнім фактором впливу (слід пам'ятати, що енергія удару хвилі збільшується у третьому ступеню від відносної швидкості судна та хвилі).

Як і у інших видах туризму процес практичної підготовки, тренування екіпажів, вироблення у членів екіпажів практичних навичок управління судами має у вітрильному туризмі сезонний характер, що дещо уповільнює темпи підвищення їх майстерності. Майстерність управління парусним судном виробляється та вдосконалюється впродовж кількох років інтенсивної практики та теоретичної підготовки і також є запорукою безпеки подорожей.

Отже, підсумовуючи, можна сказати, що запорукою успішного та безпечного проведення будь-яких подорожей на вітрильних розбірних судах є поєднання надійного морехідного судна з майстерністю його екіпажу.

Починаючим вітрильникам можна порадити свої перші кілометри під вітрилами долати на невеликих безпечних водоймах за хороших погодних умов. З появою упевненості у своїх можливостях й можливостях свого судна, слід виходити на воду в цих же водоймищах саме у негоду, при штормових вітрах, які дають можливість перевірити вітрильне спорядження судна та майстерність екіпажу. Але надійність корпусу та інших елементів судна краще за все можна перевірити під час змагань у прибережній смузі морів, які дають можливість зробити цю перевірку в умовах наближених до екстремальних, але при забезпечені відповідних заходів безпеки з боку організаторів змагань. Лише отримавши необхідний досвід на внутрішніх водоймах та у прибережній смузі морів можна виходити в морські походи зі значним віддаленням від берегу.

Нижче наводяться маршрути I-V к.с.

1. (Е) с.Червоний Оскіл-с.Юроховатка-с.Пристін - с. Червоний Оскіл (150 км).

2. (Е) М.Миколаїв - М.Очаків - Кінбурзька коса - с.Геройське -с. Рибальче - С.Станіслав - м. Миколаїв ( 230 км).

3. (Е) М.Маріуполь - М.Ялта - Бердянська коса - м.Приморське - Обіточна коса - с.Кирилівка - м. Геничеськ ( 330 км).

4. (Е) М.Одеса - М.Очаків - с.Залізний Порт - с.Лазурне - м. Чорноморське (340 км).

5. (Е) м. Севастополь - м. Ялта - м.Алушта - м. Судак - м. Феодосія - м. Керч (336 км).

6. (Е) м.Маріутюль - Бердянська коса - с. Стрілкове - смт Щолкіно - мис Чабани (420 км).

7. (Е) М.Одеса - м. Очаків - смт Чорноморське - М.Євпаторія (440 км).

8. (Е) М.Маріуполь - Бердянська коса - с. Стрілкове - смт Щолкіно - мис Зток -м. Керч ( 520 км).

9. (Е) м. Севастополь - М.Євпаторія - смт Чорноморське - с.Портове - смт Лазурне - М.Очаків - М.Одеса (540 км).