Глава ІІІ

       ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ, ЗДОРОВ'Я, ВОЛІ І ГІДНОСТІ ОСОБИ

     Стаття  93. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах

     Умисне  вбивство:  а) з корисливих мотивів; б) з хуліганських
мотивів;  в)  вчинене у зв'язку з виконанням потерпілим службового
або громадського обов'язку; г) двох або більше осіб; д) жінки, яка
завідомо  для  винного  була  в  стані  вагітності;  е)  вчинене з
особливою жорстокістю або способом, небезпечним для життя багатьох
осіб; ж) вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його
вчинення, а так само поєднане з згвалтуванням; з) вчинене особливо
небезпечним  рецидивістом  або  особою,  яка раніше вчинила умисне
вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 95-97 цього
Кодексу,  и)  вчинене  на  замовлення;  і)  вчинене  за попереднім
зговором групою осіб або організованою групою,
    карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти
років або смертною карою,  з  конфіскацією,  крім  того,  майна  у
випадках, передбачених пунктом "а" цієї статті.
                          (стаття 93 змінена та доповнена згідно з 
                           Законами: N 2175-XІІ від 06.03.92 р.,
                                     N 388/96-ВР від 02.10.96 р.)

     Стаття 94. Умисне вбивство

     Умисне вбивство,  вчинене без  вказаних  у  статті  93  цього
Кодексу ознак, *
     карається позбавленням волі на строк від семи до  п'ятнадцяти
років.

     Стаття 95. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного
                душевного хвилювання

     Умисне вбивство,   вчинене   в   стані   сильного   душевного
хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства
або тяжкої образи з боку потерпілого, *
     карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

     Стаття  96. Умисне вбивство матір'ю своєї
                 новонародженої дитини

     Умисне вбивство матір'ю своєї  дитини  під  час  пологів  або
зараз же після пологів *
     карається позбавленням волі на строк до трьох років.

     Стаття  97. Вбивство при перевищенні меж необхідної оборони

     Вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, *
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  трьох  років або
виправними роботами на строк до двох років.
(Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83)

     Стаття  98. Вбивство з необережності

     Вбивство з необережності *
     карається позбавленням волі  на  строк  до  трьох  років  або
виправними роботами на строк до двох років.
(Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83)

     Стаття  99. Доведення до самогубства

     Доведення до  самогубства  або  до спроби вчинити самогубство
особи,  що перебуває в матеріальній або іншій залежності від іншої
особи,  шляхом  жорстокого  з  нею  поводження  або систематичного
приниження її людської гідності *
     карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
     Доведення до самогубства або до  спроби  вчинити  самогубство
внаслідок  систематичного  цькування чи наклепу з боку особи,  від
якої потерпілий не був у матеріальній або іншій залежності, *
     карається позбавленням волі на строк до трьох років.

     Стаття  100. Погроза вчинити вбивство

     Погроза вчинити  вбивство,  при  наявності  реальних  підстав
побоюватися виконання цієї погрози, *
     карається позбавленням волі на строк до одного року.
(Змінено згідно з Законом N 2175-12 від 06.03.92)

     Стаття  101. Умисне тяжке тілесне ушкодження

     Умисне тяжке  тілесне  ушкодження,   тобто   умисне   тілесне
ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, або таке, що
спричинило втрату  будь-якого  органу  або  втрату  його  функцій,
душевну  хворобу  або  інший розлад здоров'я,  поєднаний з стійкою
втратою  працездатності  не  менше  ніж  на  одну   третину,   або
переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, *
     карається позбавленням волі  на  строк  від  двох  до  восьми
років.
     Умисне тяжке тілесне ушкодження,  вчинене  способом,  що  має
характер  мучення або мордування,  або коли воно сталося внаслідок
систематичних, хоч би й не тяжких тілесних ушкоджень, *
     карається позбавленням  волі  на  строк  від  трьох до десяти
років.
     Умисне тяжке  тілесне  ушкодження,  внаслідок  якого  сталася
смерть  потерпілого,  а  так  само  вчинене  особливо  небезпечним
рецидивістом, *
     карається позбавленням волі на строк від п'яти до  дванадцяти
років.
(Змінено згідно з Указом ПВР від 10.09.62)

     Стаття  102. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

     Умисне середньої тяжкості тілесне  ушкодження,  тобто  умисне
тілесне ушкодження,  що не є небезпечним для життя,  але таке,  що
спричинило тривале порушення функцій будь-якого органу  або  інший
тривалий  розлад  здоров'я без наслідків,  зазначених у статті 101
цього Кодексу, *
     карається позбавленням  волі  на  строк до чотирьох років або
виправними роботами на строк до двох років.
     Примітка. Вжите в цій статті і статтях 103, 105 і 215 поняття
"середньої тяжкості тілесне ушкодження" відповідає  поняттю  "менш
тяжке  тілесне ушкодження",  що його вжито в статті 238 відповідно
до статті 8  Закону  СРСР  "Про  кримінальну  відповідальність  за
військові злочини" в редакції 15 грудня 1983 року.
(Змінено згідно з Указами ПВР N 4571-10 від 12.01.83,  N  6591-10
від 29.02.84)

     Стаття  103. Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне
                  ушкодження, заподіяне в стані сильного
                  душевного хвилювання


     Умисне тяжке   або  середньої  тяжкості  тілесне  ушкодження,
заподіяне  в  стані  сильного  душевного  хвилювання,  що  раптово
виникло  внаслідок  протизаконного  насильства або тяжкої образи з
боку потерпілого, *
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  двох  років  або
виправними роботами на той же строк.
(Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83)

     Стаття 104. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при
                 перевищенні меж необхідної оборони

     Заподіяння тяжких  тілесних  ушкоджень  при  перевищенні  меж
необхідної оборони *
     карається позбавленням волі  на  строк  до  одного  року  або
виправними роботами на той же строк.

     Стаття  105. Необережне тяжке або середньої тяжкості
                  тілесне ушкодження

     Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження *
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  одного  року або
виправними роботами на той же строк.

     Стаття  106. Умисне легке тілесне ушкодження

     Умисне легке тілесне ушкодження,  що спричинило короткочасний
розлад здоров'я або короткочасну втрату працездатності,*
     карається позбавленням волі  на  строк  до  одного  року  або
виправними роботами на той же строк.
     Умисне легке тілесне ушкодження без наслідків,  зазначених  в
частині 1 цієї статті, *
     карається виправними роботами на строк до шести  місяців  або
штрафом до  сорока  мінімальних  розмірів  заробітної  плати,  або
громадською доганою.
( Стаття 106 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  107. Побої і мордування

     Умисне нанесення   удару,   побоїв   або    вчинення    інших
насильницьких дій, які завдали фізичного болю, *
     карається виправними роботами на строк до шести місяців,  або
штрафом до  сорока  мінімальних  розмірів  заробітної  плати,  або
громадською доганою.
     Ті самі діяння, що носять характер мордування, *
     караються позбавленням волі на строк до трьох років.
( Стаття 107 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  108. Зараження венеричною хворобою

     Завідоме поставлення іншої особи через  статеві  зносини  або
іншими діями в небезпеку зараження венеричною хворобою *
     карається позбавленням волі  на  строк  до  двох  років,  або
виправними роботами на той же строк, або штрафом від  тридцяти  до
вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
     Зараження іншої  особи венеричною хворобою особою,  яка знала
про наявність у неї цієї хвороби, *
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  трьох  років або
виправними роботами на строк від одного року до двох років.
     Дії, передбачені частиною 2 цієї статті,  вчинені особою, яка
раніше судилася за зараження іншої особи  венеричною  хворобою,  а
так само зараження двох або більше осіб, або неповнолітнього *
     караються позбавленням волі на строк до п'яти років.
( Стаття 108 із змінами, внесеними  згідно  з  Указами ПВР
N 343-08 від 17.12.71;  N 4571-10  від 12.01.83, Законом
N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  108-1. Ухилення від лікування венеричної хвороби

     Ухилення від лікування венеричної хвороби, продовжуване після
попередження, зробленого органами охорони здоров'я, *
     карається позбавленням волі  на  строк  до  двох  років,  або
виправними роботами на той же строк, або штрафом від  тридцяти  до
вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
(Кодекс доповнено  статтею 108-1 згідно з Указом ПВР N 343-08 від
17.12.71; змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83,
Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  108-2. Зараження вірусом імунодефіциту людини

     Завідоме поставлення  іншої  особи  в   небезпеку   зараження
вірусом імунодефіциту людини *
     карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
     Зараження іншої  особи  вірусом  імунодефіциту людини особою,
яка знала про наявність у неї інфекції, зумовленої цим вірусом, *
     карається позбавленням волі на строк до восьми років.
(Кодекс доповнено статтею 108-2 згідно з Указом ПВР N 4981-11 від
25.11.87; в редакції Закону N 1974-12 від 12.12.91)

     Стаття  108-3. Зараження вірусом імунодефіциту людини
                    медичними, фармацевтичними працівниками
                    та працівниками інших сфер

     Неналежне виконання  медичними,  фармацевтичними працівниками
або працівниками інших сфер  своїх  професійних  обов'язків  через
недбале або несумлінне до них ставлення,  що призвело до зараження
особи вірусом імунодефіциту людини, *
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  п'яти  років або
виправними роботами на строк до двох років  з  позбавленням  права
займати  певні  посади  чи займатися певною діяльністю на строк до
трьох років.
     Те саме   діяння,  якщо  воно  спричинило  зараження  вірусом
імунодефіциту людини двох або більше осіб, *
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  восьми  років  з
позбавленням права  займати  певні  посади  або  займатися  певною
діяльністю на строк до п'яти років.
(Кодекс доповнено статтею 108-3 згідно з Законом  N  1974-12  від
12.12.91)

     Стаття  108-4. Розголошення відомостей про проведення
                    медичного огляду на зараження вірусом
                    імунодефіциту людини та його результатів

     Розголошення медичним  працівником або іншою посадовою особою
відомостей про проведення  медичного  огляду  особи  на  зараження

вірусом  імунодефіциту  людини  або  захворювання  на СНІД та його
результатів,  що стали їй відомі у зв'язку з виконанням  службових
або професійних обов'язків, *
     карається позбавленням волі  на  строк  до  двох  років,  або
виправними роботами на той же строк, або штрафом  від  двохсот  до
чотирьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
(Кодекс доповнено  статтею  108-4  згідно з Законом N 1974-12 від
12.12.91, змінено згідно з Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  109. Незаконне проведення аборту

     Незаконне проведення лікарем аборту *
     карається виправними  роботами  на  строк до двох років,  або
штрафом від  п'ятдесяти  до  ста  двадцяти  мінімальних  розмірів
заробітної плати,  або   громадською доганою.
     Проведення аборту особою,  що  не  має  спеціальної  медичної
освіти, *
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  двох  років  або
виправними роботами на строк від одного року до двох років.
     Незаконне проведення аборту,  що спричинило  тривалий  розлад
здоров'я або смерть, *
     карається позбавленням волі на строк до шести років.
( Стаття 109 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  110. Примушування жінки до вчинення аборту

     Примушування жінки  до вчинення аборту,  якщо внаслідок цього
аборт був проведений, *
     карається виправними  роботами  на  строк  до одного року або
громадською доганою.

     Стаття  111. Залишення в небезпеці

     Завідоме залишення  без  допомоги  особи,  що   перебуває   в
небезпечному  для  життя  становищі  і позбавлена можливості вжити
заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або
внаслідок  іншого  безпорадного стану,  якщо той,  хто залишив без
допомоги,  зобов'язаний  був  піклуватися  про  цю  особу  і   мав
можливість подати їй допомогу,  а так само,  якщо він сам поставив
потерпілого в небезпечне для життя становище, *
     карається виправними роботами на строк до двох років.
     Те саме діяння,  якщо воно спричинило смерть особи, залишеної
без допомоги, або інші тяжкі наслідки, *
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  двох  років  або
виправними роботами на той же строк.
(Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83)

     Стаття  112. Неподання допомоги особі, яка перебуває в
                  небезпечному для життя становищі

     Неподання допомоги  особі,  яка  перебуває в небезпечному для
життя  становищі,  при  можливості  подати  таку   допомогу,   або
незаявлення про таке становище особи належним установам чи особам,
якщо внаслідок цього сталася смерть або тяжкі тілесні ушкодження,*
     карається виправними  роботами  на  строк  до одного року або
громадською доганою.
(Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83)

     Стаття  113. Неподання допомоги хворому особою
                  медичного персоналу

     Неподання без  поважних  причин   допомоги   хворому   особою
медичного  персоналу,  яка  зобов'язана,  згідно  з  встановленими
правилами,  подати таку допомогу,  якщо це завідомо для  медичного
працівника могло спричинити тяжкі наслідки для хворого, *
     карається виправними  роботами  на  строк  до  двох років або
громадською доганою.
     Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, *
     карається позбавленням волі на строк до трьох років.
(Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83)

     Стаття  114. Ухилення від сплати аліментів на
                  утримування дітей

     Злісне ухилення  від  сплати  встановлених  рішенням суду або
постановою   народного   судді   коштів   на   утримування   дітей
(аліментів),  а  так  само злісне ухилення батьків від утримування
неповнолітніх або  непрацездатних  дітей,  що  перебувають  на  їх
утриманні, *
     карається позбавленням волі  на  строк  до  одного  року  або
виправними роботами на той же строк.
(Змінено згідно з Указом ПВР N 8520-10 від 01.03.85)

     Стаття  115. Зловживання опікунськими правами і залишення
                  підопічних дітей без нагляду і допомоги

     Використання опіки  з  корисливою  метою на шкоду підопічному
(заняття жилої площі,  використання майна,  яке  залишилося  після
смерті батьків, тощо) або залишення підопічних дітей без нагляду і
необхідної матеріальної допомоги *
     карається виправними  роботами  на  строк  до  двох років або
штрафом від  п'ятдесяти  до  ста  двадцяти  мінімальних  розмірів
заробітної плати.
( Стаття 115 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  115-1. Розголошення таємниці усиновлення

     Розголошення таємниці усиновлення проти волі усиновителя *
     карається виправними роботами на строк  до  двох  років,  або
штрафом   від   тридцяти   до  вісімдесяти  мінімальних  розмірів
заробітної плати, або громадською доганою.
(Кодекс доповнено статтею 115-1 згідно з Указом ПВР N 2984-07 від
25.08.70, змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83,
Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття 115-2. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)

     Незаконна посередницька діяльність  або  інші  незаконні  дії
щодо  усиновлення  (удочеріння)  дитини,  передачі  її  під  опіку
(піклування) чи на виховання в сім'ю громадян -

     караються виправними роботами на  строк  до  двох  років  або
штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян.

     Ті  самі  дії,  вчинені  щодо  кількох  дітей,  повторно,  за

попереднім  зговором  групою  осіб,  з  використанням   посадового
становища або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

     караються позбавленням волі на строк до восьми років.
                         (Кодекс доповнено статтею 115-2 згідно із
                          Законом N 210/98-ВР від 24.03.98 р.)

     Стаття  116. Ухилення від сплати коштів на утримування
                  непрацездатних батьків

     Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду  коштів
на утримування непрацездатних батьків *
     карається виправними роботами на строк  до  одного  року  або
громадською доганою.

     Стаття  117. Згвалтування

     Згвалтування, тобто статеві зносини з застосуванням фізичного
насильства,  погрози  або  з  використанням   безпорадного   стану
потерпілої, *
     карається позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  восьми
років.
     Згвалтування, вчинене  особою,  яка  раніше   вчинила   такий
злочин, *
     карається позбавленням волі на  строк  від  п'яти  до  десяти
років.
     Згвалтування, вчинене   групою   осіб,    або    згвалтування
неповнолітньої *
     карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років.
     Згвалтування, вчинене особливо небезпечним рецидивістом,  або
таке,   що   спричинило   особливо  тяжкі  наслідки,  а  так  само
згвалтування малолітньої *
     карається позбавленням   волі   на   строк   від   восьми  до
п'ятнадцяти років.
(Змінено згідно  з Указами ПВР від 27.06.61;  10.09.62;  N 270-10
від 26.05.80  та  згідно  з  Законами  N  2175-12  від  06.03.92;
N 2468-12 від 17.06.92)

     Стаття  118. Задоволення статевої пристрасті
                  неприродним способом

     Задоволення статевої  пристрасті  неприродним   способом   із
застосуванням  фізичного  насильства,  погрози або з використанням
безпорадного стану потерпілої *
     карається позбавленням волі на строк до шести років.
     Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб або особливо
небезпечним рецидивістом,  чи особою, яка раніше вчинила будь-який
із злочинів,  передбачених статтею 117 або частиною 2  статті  122
цього Кодексу,  або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а
так само вчинене щодо неповнолітньої, *
     карається позбавленням  волі  на  строк  від  двох  до десяти
років.
(Змінено згідно з Указом ПВР N 4029-09 від 17.11.78)

     Стаття  119. Примушування жінки до статевого зв'язку

     Примушування жінки  до  статевого  зв'язку особою,  щодо якої
жінка є матеріально або по службі залежною, *
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  одного  року або
виправними роботами на той же строк.

     Стаття  120. Статеві зносини з особою, яка не досягла
                  статевої зрілості

     Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, *
     караються позбавленням волі на строк до восьми років.

     Стаття  121. Розбещення неповнолітніх

     Вчинення розпутних   дій   щодо   особи,   яка   не   досягла
шістнадцятирічного віку, *
     карається позбавленням волі на строк до двох років.
(Змінено згідно з Законом N 2175-12 від 06.03.92)

     Стаття  122. Мужолозтво

     Мужолозтво, тобто   статеві  зносини  чоловіка  з  чоловіком,
вчинене  з  застосуванням  фізичного   насильства,   погрози   або
використанням безпорадного стану потерпілого, *
     карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
     Те саме    діяння,    вчинене    групою    осіб,   або   щодо
неповнолітнього, або особою, яка раніше вчинила такий злочин, *
     карається позбавленням  волі  на  строк  до восьми років.
(В редакції Закону N 1974-12 від 12.12.91)

     Стаття  123. Незаконне позбавлення волі

     Незаконне позбавлення волі *
     карається виправними роботами на строк до двох років.
     Те саме діяння,  вчинене способом,  небезпечним для життя або
здоров'я  потерпілого,  або таке,  що супроводжувалося заподіянням
йому фізичних страждань, *
     карається позбавленням волі на строк до трьох років.
(Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83)

     Стаття  123-1. Захоплення заложників

     Захоплення або  тримання  особи  як  заложника,  поєднані   з
погрозою  вбивством,  заподіянням  тілесних  ушкоджень або дальшим
триманням цієї особи,  з  метою  спонукання  держави,  міжнародної
організації,  фізичної  або  юридичної особи чи групи осіб вчинити
або утриматися від вчинення якої-небудь дії  як  умови  звільнення
заложника, *
     караються  позбавленням  волі  на  строк  від трьох до десяти
років.
                 (абзац 2 частини 1 статті 123-1 змінено згідно із 
                  Законом N 388/96-ВР від 02.10.96 р.)
     Ті самі дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, *
     караються  позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна або без такої.
                 (абзац 2 частини 2 статті 123-1 змінено згідно із 
                  Законом N 388/96-ВР від 02.10.96 р.)
     Чинність частин 1 і 2 цієї статті не поширюється  на  випадки
вчинення  такого  злочину  на території України,  коли особа,  яка
захопила або тримає заложника,  перебуває на території України,  і
ця особа, а також заложник є громадянами України.
     Захоплення чи утримання особи як заложника з метою спонукання
державної,  громадської  установи  або  органу  чи посадової особи
вчинити  або  утриматися  від  вчинення  будь-якої  дії  як  умови
звільнення заложника *
     карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
                 (абзац 2 частини 4 статті 123-1 змінено згідно із 
                  Законом N 388/96-ВР від 02.10.96 р.)

     Дії, передбачені   частиною   4  цієї  статті,  вчинені  щодо
працівника правоохоронного органу чи  представника  влади,  а  так
само щодо його близьких родичів, або за попереднім зговором групою
осіб,  або  особливо  небезпечним  рецидивістом  чи  поєднані   із
заподіянням  потерпілому  середньої  тяжкості чи тяжкого тілесного
ушкодження, *
     караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років.
(Кодекс доповнено статтею 123-1 згідно з Указом ПВР N 4392-11 від
31.07.87;  змінено згідно з Указом ПВР N 647-12 від  18.01.91  та
згідно з Законом N 2468-12 від 17.06.92)

     Стаття  123-2. Незаконне поміщення в психіатричну лікарню

     Поміщення в  психіатричну  лікарню завідомо психічно здорової
особи *
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  двох  років  або
виправними роботами на той же строк з позбавленням  права  займати
певні  посади  або займатись певною діяльністю на строк від одного
року до трьох років чи без такого.
(Кодекс доповнено статтею 123-2 згідно з Указом ПВР N 5397-11 від
10.02.88)

     Стаття  124. Викрадення чужої дитини

     Викрадення або підміна чужої дитини  з  корисливою  метою,  з
помсти або з інших особистих мотивів *
     карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

     Стаття 124-1. Торгівля людьми

     Відкрите чи таємне заволодіння людиною, пов'язане з  законним
чи незаконним переміщенням за згодою  чи  без  згоди  особи  через
державний кордон України або без такого для подальшого продажу або
іншої  оплатної  передачі  з   метою   сексуальної   експлуатації,
використання в  порнобізнесі,  втягнення  у  злочинну  діяльність,
залучення в  боргову  кабалу,  усиновлення  в  комерційних  цілях,
використання в збройних конфліктах, експлуатації її праці, -
     карається позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  восьми
років з конфіскацією майна або без такої.

     Ті самі дії,  вчинені  щодо  неповнолітнього,  кількох  осіб,
повторно, за попереднім  зговором  групою  осіб,  з  використанням
посадового  становища  або  особою,  від  якої  потерпілий  був  у
матеріальній або іншій залежності, -
     караються позбавленням волі на  строк  від  п'яти  до  десяти
років з конфіскацією майна або без такої.

     Дії, передбачені частинами  1  або  2  цієї  статті,  вчинені
організованою групою, або пов'язані з незаконним вивезенням  дітей
за кордон чи неповерненням їх в Україну, або з метою  вилучення  у
потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького
донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
     караються  позбавленням  волі  на   строк   від   восьми   до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
                         (Кодекс доповнено статтею 124-1 згідно із
                          Законом N 210/98-ВР від 24.03.98 р.)

     Стаття  125. Наклеп

     Наклеп, тобто  поширення  завідомо  неправдивих  вигадок,  що
ганьблять іншу особу, *
     карається позбавленням волі на  строк  до  одного  року,  або
виправними роботами на той же строк, або штрафом від  тридцяти  до
вісімдесяти   мінімальних   розмірів   заробітної    плати,    або
громадською доганою.
     Наклеп у друкованому або іншим способом розмноженому творі, в
анонімному листі,  а так само вчинений особою,  раніше судимою  за
наклеп, *
     карається позбавленням волі на  строк  до  трьох  років,  або
виправними роботами на  строк  до  двох  років,  або  штрафом  від
п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
     Наклеп, поєднаний  з обвинуваченням у вчиненні державного або
іншого тяжкого злочину, *
     карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
( Стаття 125 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N  4571-10
від 12.01.83; N 1432-11 від 10.12.85, Законом N 41/95-ВР від
08.02.95 )

     Стаття  126. Образа

     Образа, тобто  умисне  приниження  честі  і  гідності  особи,
виражене в непристойній формі, *
     карається виправними  роботами  на строк до одного року  або
штрафом   від   тридцяти   до  вісімдесяти  мінімальних  розмірів
заробітної плати, або громадською доганою.
( Стаття 126 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )