ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-МЕДИЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ (ОБСТЕЖЕНЬ) З ПРИВОДУ
СТАТЕВИХ СТАНІВ В БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ [МОЗ] (789)
Міністерство охорони здоров'я , Правила № 6 від
17.01.95
ПРАВИЛА
ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-МЕДИЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ (ОБСТЕЖЕНЬ)
З ПРИВОДУ СТАТЕВИХ СТАНІВ В БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ
ЕКСПЕРТИЗИ
Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 17 січня 1995 р. N 6
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
26 липня 1995 р. за N 253/789
1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1. Судово-медичні експертизи (обстеження) з приводу стате-
вих станів (надалі - експертиза) у відділах судово-медичного об-
стеження потерпілих, обвинувачених та інших осіб, у відділах ко-
місійних експертиз бюро судово-медичної експертизи управлінь охо-
рони здоров'я обласних виконавчих комітетів та республіканського
бюро (Автономної Республіки Крим), а також у судово-медичному
відділі Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства
охорони здоров'я України (надалі - відділ), а також на підприєм-
ницьких засадах проводяться згідно з Законом України "Про судову
експертизу", процесуальним законодавством, іншими законодавчими
актами, Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи,
цими Правилами та нормативними документами Міністерства охорони
здоров'я України (надалі - МОЗ).
1.2. Залежно від характеру експертизи у відділі проводяться
згідно з постановою або письмовим відношенням особи, яка прово-
дить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою су-
ду.
У виняткових випадках для своєчасного вилучення зразків для
лабораторного дослідження допускається проведення обстеження за
заявою потерпілих, а також за заявою батьків або законних
представників неповнолітніх. Про проведення такого обстеження су-
дово-медичний експерт повинен негайно інформувати органи слідства
(дізнання).
1.3. Експертиза у відділі проводиться з приводу:
для осіб жіночої статі:
а) статевої зрілості;
б) порушення цілості дівочої пліви;
в) характеру та механізму виникнення ушкоджень при скоєнні
насильницького статевого акту;
г) характеру, механізму виникнення ушкоджень та змін при
скоєнні розбещених дій;
д) здатності до статевих зносин та запліднення;
є) вагітності та пологів, що були;
ж) зв'язку припинення вагітності з травмою;
з) штучного припинення вагітності;
и) статевої приналежності;
і) стану статевих органів у випадках встановлення ступеня
стійкої втрати працездатності або здатності до фізичної праці;
для осіб чоловічої статі:
ї) здатності до статевих зносин;
й) здатності до запліднення;
к) статевої зрілості;
л) венеричного захворювання;
м) ознак, які можуть свідчити про скоєння акту мужолозтва;
н) ознак, які можуть бути використані при встановленні факту
згвалтування;
о) статевої приналежності.
1.4. Для досягнення мети використовують знання в галузі су-
дової медицини та інших медичних спеціальностей, застосовують
спеціальні лабораторні методи дослідження (судово-імунологічні,
судово-цитологічні, клінічні тощо) і, у разі необхідності, вивча-
ють медичну документацію, матеріали кримінальних і цивільних
справ.
1.5. Залежно від питань, які поставлені на вирішення експер-
тизи, вона проводиться судово-медичним експертом (надалі -
експерт) одноособово або із залученням фахівців інших медичних
спеціальностей: акушера-гінеколога, венеролога, сексопатолога,
уролога, неонатолога тощо.
1.6. Експертизи, які супроводжуються оглядом потерпілих (об-
винувачених) і (або) вилученням матеріалів для лабораторного
дослідження, повинні проводитися у світлому теплому приміщенні,
як правило, при звичайному денному освітленні. В окремих терміно-
вих випадках допускається проведення експертизи при достатньому
штучному освітленні.
Дослідження статевих органів обстежуваної проводиться на
гінекологічному кріслі.
1.7. У всіх випадках проведення експертиз в обов'язковому
порядку встановлюється особа обстежуваного (ої), як правило, шля-
хом перевірки паспорта або іншого документа з фотографією, що йо-
го заміняє. При відсутності вказаних документів особа обстежува-
ного (ої) може бути засвідчена представником слідчих органів
(дізнання), для чого робиться відповідний запис у висновку
експерта (акті). Експертиза осіб, які не досягли 16 років, прово-
диться при пред'явленні свідоцтва про народження, в присутності
батьків або законних представників неповнолітніх, при їх відсут-
ності - педагогів.
У виключних випадках, передбачених умовами, викладеними в
абзаці 2 п. 1.2, допускається проведення експертизи обстежуваного
(ої) без пред'явлення паспорта або документів, що їх замінюють. В
таких випадках робиться обов'язкове попереднє фотографування
обстежуваного (ої).
1.8. Проведення експертизи осіб жіночої статі експертом-чо-
ловіком повинно здійснюватись в присутності середнього медичного
працівника.
1.9. При підозрі на наявність у обстежуваного (ої) венерич-
ного захворювання або трихомоніаза експерт повинен направити його
(її) у встановленому порядку на обстеження у шкірно-венерологіч-
ний диспансер з метою отримання письмового висновку.
1.10. Вилучення в ході виконання експертизи матеріалів
(вміст зовнішнього вічка матки, піхви, човноподібної ямки тощо)
для лабораторного дослідження проводиться тільки експертом. На-
лежна упаковка цих матеріалів, опечатування пакетів і оформлення
направлення здійснюється середнім медичним працівником у присут-
ності і під наглядом експерта.
Експерт несе передбачену законодавством відповідальність за
збереження вилучених у ході проведення експертизи матеріалів.
1.11. Направлення одягу, що знаходився на потерпілому (ій)
під час події і на якому можуть бути сліди сперми, крові, а також
волосся та інше, здійснюється особою, яка призначила експертизу.
У випадках, коли одяг не був попередньо вилучений, а експер-
тиза проводилась при відсутності представника органу слідства
(дізнання), експерт повинен негайно інформувати дану установу про
необхідність вилучення одягу і направлення його на дослідження в
судово-медичну лабораторію. Експерт також попереджує обстежувано-
го (у) про необхідність збереження одягу в незмінному стані.
1.12. Результати експертизи оформляються документом, який
має назву висновок експерта (акт судово-медичного обстеження),
якому надається відповідний порядковий номер і який складається
не менш як у двох примірниках.
1.13. Кожний висновок експерта (акт) повинен складатися з
таких розділів:
1.13.1. Вступної частини, яка включає титульний лист, питан-
ня, поставлені на вирішення експертизи, і виклад обставин справи;
1.13.2. Описової частини;
1.13.3. Титульний лист цього документа заповнюється на блан-
ку затвердженого МОЗ зразка у суворій відповідності з текстом.
1.14. Підсумки.
1.15. Питання, що поставлені на вирішення експертизи, наво-
дяться в редакції особи, яка призначила експертизу.
1.16. Обставини справи повинні містити:
1.16.1. Необхідні відомості з документа про призначення
експертизи і детального опиту обстежуваного (ої);
1.16.2. Відомості з копії протоколу огляду місця події, а
також історії хвороби, амбулаторної картки, якщо вони наявні, то-
що;
1.16.3. Скарги обстежуваного (ої);
1.16.4. Спеціальний анамнез, в якому залежно від характеру
випадку повинно бути вказано:
для осіб жіночої статі:
а) час настання, характер і тривалість менструації, три-
валість менструального циклу, дата першого дня останньої менстру-
ації;
б) початок статевого життя, у тому числі дата останніх ста-
тевих зносин;
в) вагітність, кількість, кінець кожної з них;
г) пологи, кількість, перебіг, кінець кожних з них, післяпо-
логові захворювання;
д) перенесені операції і захворювання, у тому числі менін-
гіт, енцефаліт, сифіліс, туберкульоз тощо;
для осіб чоловічої статі:
є) період статевого дозрівання, займання онанізмом, початок
статевого життя;
ж) наявність шкідливих звичок - куріння, вживання алкоголю,
наркотиків, снодійних тощо;
з) перенесені захворювання, у тому числі венеричні,
психічні, туберкульоз, хвороби шлунково-кишкового тракту.
Зміст обставин справи зачитується обстежуваному (ій) і ним
(ею) підписується. При експертизі неповнолітнього обставини спра-
ви підписуються особою, яка його супроводжує.
1.17. В описовій частині повинні міститися дані об'єктивного
дослідження, які отримані експертом в процесі виконання експерти-
зи, усіх виявлених при цьому фактичних даних, використаних мето-
дик та приладів, перелік об'єктів, що були надіслані на лабора-
торне дослідження і результатів цих досліджень з вказівкою номера
і дати отримання.
Послідовність викладення процесу експертизи обстежувано-
го (ої) визначається експертом залежно від особливості експертизи.
1.18. В описовій частині відбиваються:
1.18.1. Загальний фізичний розвиток обстежуваного (ої), у
тому числі будова тіла, вгодованість, зріст, розміри окремих час-
тин тіла тощо;
1.18.2. Вираженість розвитку вторинних статевих ознак, у то-
му числі у осіб жіночої статі - ступінь розвитку молочних залоз
(розміри, форма, щільність, стан навколососкових кружальців і
сосків, їх колір), відсутність або наявність виділень з них. Ха-
рактер і ступінь оволосіння в пахвових ділянках, на лобку і на
великих статевих губах;
1.18.3. Стан зовнішніх статевих органів, правильність їх бу-
дови, наявність вад розвитку, крім того у осіб жіночої статі -
особливості форми і розміру статевих губ і клітора, стан і колір
слизової оболонки присінка піхви, стан зовнішнього отвору сечови-
відного каналу, наявність виділень з піхви та їх характер, стан
дівочої пліви: форма (кільцеподібна, напівмісячна тощо), висота
(ширина), товщина, консистенція (м'ясиста, ущільнена), характер
вільного краю (тонкий, товстий, зубчастий, гладкий, клаптиковий
тощо), розмір (діаметр) і форма отвору (кругла, овальна щілинопо-
дібна), розтягненість пліви, при наявності кількох отворів - їх
кількість і характер перетинок, наявність природних виїмок - їх
характер, колір, щільність країв, глибина, місце, симетричність
розміщення, їх відношення до стовбів зморщок піхви, наявність,
характер і розміщення ушкоджень, наявність і вираженість кільця
скорочення;
1.18.4. Стан ділянки анального отвору;
1.18.5. Наявність ушкоджень на тілі, у тому числі і в ділян-
ці статевих органів і анального отвору;
1.18.6. Результати лабораторних досліджень;
1.18.7. Дані консультацій фахівців.
1.19. Описова частина повинна бути викладена по можливості
без використання медичних та інших, незрозумілих для неспеціаліс-
тів термінів.
При неможливості уникнути таких термінів їх зміст повинен
бути пояснений.
1.20. Вступ і описова частина складають протокольну частину
висновку експерта (акта). Вони підписуються експертом (експерта-
ми) і особами, які були присутні при експертизі та зазначені у
вступній частині.
1.21. Підсумки - заключна частина висновку експерта (акта)
складаються згідно з поставленими запитаннями. Нумерація
відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань докумен-
та про призначення експертизи. При цьому допускається поєднання
близьких за змістом питань та зміни їх послідовності, не змінюючи
формулювання самого питання.
1.22. При неможливості дати відповідь на будь-яке питання
постанови (ухвали) причина цього обгрунтовується у підсумках
(заключній частині).
1.23. Строк виконання експертизи не повинен перевищувати од-
ного місяця.
Один (перший) примірник висновку експерта (акта) із супро-
відним документом не пізніше як через три дні після отримання
експертом результатів всіх проведених лабораторних досліджень і
підписання експертизи надсилається у встановленому порядку або
передається під розписку в реєстраційному журналі особі, яка
призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро.
При перевищенні експертом місячного строку виконання експер-
тизи він повинен дати усне роз'яснення причин затримки начальнику
бюро і направити письмове повідомлення особі, яка призначила ек-
спертизу.
1.24. У супровідному документі повинно бути зазначено:
1.24.1. Назва і номер експертного документа, що надсилаєть-
ся;
1.24.2. Прізвище, ім'я та по батькові, рік народження обсте-
жуваного (ої);
1.24.3. Дата початку і закінчення експертизи;
1.24.4. Прізвище та ініціали експерта;
1.24.5. При наявності - матеріали справи, які повертаються,
речові докази, медична документація та інші документи, які нале-
жать до даної експертизи.
2. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
2.1. Встановлення статевої зрілості осіб жіночої статі:
2.1.1. Експертиза встановлення статевої зрілості в Україні
проводиться щодо осіб жіночої статі віком з 14 до 18 років при
ранньому початку статевого життя, а також при обстеженні з приво-
ду встановлення характеру та механізму виникнення ушкоджень при
скоєнні насильницького статевого акту.
2.1.2. Під станом статевої зрілості слід розуміти закінчення
формування жіночого організму, коли статеве життя, запліднення,
вагітність, пологи та годування дитини є нормальною функцією і не
призводять до розладу здоров'я.
2.1.3. При встановленні статевої зрілості в обов'язковому
порядку враховується сукупність ознак розвитку організму обстежу-
ваної:
а) загальний фізичний розвиток організму;
б) розвиток зовнішніх і внутрішніх статевих органів;
в) здатність до статевих зносин;
г) здатність до запліднення;
д) здатність до виношування плода;
є) здатність до розродження (пологів);
ж) здатність до годування дитини.
2.1.4. При експертизі з встановлення статевої зрілості вико-
нуються антропометричні виміри обстежуваної, а саме (у дужках
вказані антропометричні дані, які свідчать про досягнення стате-
вої зрілості):
а) маса;
б) зріст стоячи (не менш як 150 см) і сидячи (не менш як 80
см);
в) довжина тулуба (від VІІ шийного хребця до куприка 55-58
см);
г) окружність грудної клітки (у спокійному стані 78-80 см,
на вдиху 73-76 см);
д) окружність правого плеча на рівні середньої третини
(30-31 см);
є) окружність правої гомілки у середній третині (40-41 см);
ж) ширина плечей;
з) розміри таза (відстань між вертлюгами - 29 см, між остями
- 23 см, між гребінцями - 26 см, зовнішня кон'югата - 18 см).
Визначається кількість зубів та наявність зубів мудрості,
зазначається початок менструації, характер менструального циклу.
Вираженість вторинних статевих ознак, розвиток молочних за-
лоз, стан зовнішніх статевих органів описується відповідно до по-
ложень, які згадані в пп. 1.17.1 і 1.17.3 цих Правил.
2.1.5. Дослідження внутрішніх статевих органів повинно про-
водитись за направленням експерта лікарем-гінекологом. При оцінці
результатів цього дослідження потрібно враховувати форму шийки
матки (в нормі циліндрична) і співвідношення її довжини з тілом
матки (в нормі - тіло матки становить 2/3, а шийка матки - 1/3
всієї довжини матки). Конічна форма шийки матки і розмір її біль-
ше 1/3 довжини усієї матки свідчить про недорозвинення (інфан-
тильність) матки.
2.1.6. У випадках раннього статевого дозрівання обстежуваної
проводиться її огляд у лікаря-ендокринолога з метою виключення
захворювань залоз внутрішньої секреції.
2.2. Встановлення порушення цілості дівочої пліви:
2.2.1. При експертизі встановлення цілості дівочої пліви
проводиться опис зовнішніх статевих органів згідно з положенням,
наведеним в п. 1.17.3 цих Правил.
2.2.2. У випадках виявлення ушкоджень дівочої пліви
описується їх кількість, локалізація, форма і характер країв роз-
ривів (кровоточиві, такі, що гранулюються, рубцюються, вже заруб-
цювались), глибина розривів: досягають половини висоти (ширини)
пліви, її основи, колір їх поверхонь, ущільненість країв розриву,
наявність крововиливів у товщу пліви.
Точна локалізація природних виїмок, розривів та інших ушкод-
жень описується за колом входу в піхву, яке поділене на 12 рівних
секторів згідно з циферблатом годинника.
2.2.3. Якщо в ході проведення даної експертизи була виявлена
цілість дівочої пліви, то робиться позначка, чи не має вона будо-
ви, що припускає скоєння статевого акту без її порушення (розтяг-
нутість, особливості будови - низька, у вигляді кайми, валика то-
що), встановлюється розмір (діаметр) отвору, характер країв, а
також зазначається наявність або відсутність кільця скорочення.
2.2.4. Крім досліджень дівочої пліви звертається увага на
стан великих і малих статевих губ, клітора, зовнішнього отвору
сечовивідного каналу, стан вуздечки, човноподібної ямки, глибини
і ширини входу у піхву, характер слизової оболонки присінка
вагіни, наявність або відсутність запального процесу та інших
хворобливих станів, характеру виділень із статевих органів.
2.2.5. При необхідності проводиться вилучення мазків вмісту
піхви і зовнішнього вічка шийки матки для встановлення можливої
наявності сперматозоїдів.
2.3. Встановлення характеру та механізму виникнення ушкод-
жень при скоєнні насильницького статевого акту (експертиза з при-
воду згвалтувань):
2.3.1. При експертизі з приводу насильницького статевого ак-
ту або спроби до нього проводиться опис зовнішніх статевих ор-
ганів згідно з положеннями, зазначеними в п. 1.17.3 цих Правил.
Встановлення цілості або порушення цілості дівочої пліви -
згідно з положеннями, наведеними в пп. 2.2.2 і 2.2.3, а також
стан інших органів відповідно до п. 2.2.4 цих Правил;
2.3.2. Якщо факт порушення цілості дівочої пліви встановле-
ний, визначається давність порушення і можливий механізм його ут-
ворення;
2.3.3. При свіжих ушкодженнях дівочої пліви дослідження мат-
ки і придатків через піхву допускається лише після загоєння
пліви, не раніше ніж через 10-12 днів після скоєння статевого ак-
ту;
2.3.4. Вилучення вмісту піхви для визначення наявності спер-
матозоїдів і статевої приналежності сперми проводиться в строки
не більше як 7 діб з часу скоєння статевого акту стерильним мар-
левим тампоном із ділянки задніх і бічних склепінь.
Даним марлевим тампоном робляться мазки на предметних стек-
лах. Висушені за кімнатної температури предметні стекла, марлевий
тампон, а також зразок чистої марлі від того самого клаптика упа-
ковуються належним чином і надсилаються у встановленому порядку
для дослідження у відділення судово-медичної імунології бюро;
2.3.5. У разі необхідності при проведенні експертизи в
зв'язку із скоєнням насильницького статевого акту (згвалтування)
виконується дослідження анального отвору обстежуваної. Звертаєть-
ся увага на форму (у вигляді невеликого заглиблення, широкої або
втягнутої коронки), вираженість радіальних зморщок шкіри навколо
анального отвору, колір слизової оболонки прямої кишки, наявність
зяяння, тріщин, саден, ран.
При цьому, якщо обстежувана після зносин через анальний от-
вір не мала акту дефекації, необхідно взяти мазки з прямої кишки
для встановлення наявності сперматозоїдів, яке проводиться марле-
вим тампоном з глибини три - п'ять сантиметрів прямої кишки шля-
хом обтирання її слизової оболонки. Вилученим тампоном роблять
мазки на предметних стеклах. Тампон та стекла висушують за кім-
натної температури і разом із зразками чистої марлі надсилають у
встановленому порядку у відділення судово-медичної імунології бю-
ро;
2.3.6. Якщо в процесі експертизи були знайдені будь-які ті-
лесні ушкодження, при складанні підсумків визначають характер та
механізм виникнення їх без зазначення, що вони скоєні, чи могли
бути скоєні, при статевому акті.
2.4. Встановлення характеру механізму виникнення ушкоджень
та змін при скоєнні розбещувальних дій:
2.4.1. Ознаки розбещувальних дій встановлюються при обсте-
женні осіб, які не досягли 16 років.
Такими ознаками є:
а) почервоніння слизової оболонки присінка піхви (слід вва-
жати вірогідним при двократному з інтервалом 3-5 днів огляді для
виключення неохайного утримування зовнішніх статевих органів,
глистяних інвазій тощо);
б) надриви, розриви, крововиливи у товщу, по краях або в ос-
нову дівочої пліви;
в) тріщини, надриви, подряпини і крововиливи в ділянку малих
статевих губ, клітора, зовнішнього отвору сечовивідного каналу;
г) різні ушкодження в ділянках лобка, промежини, анального
отвору тощо;
2.4.2. Сукупність змін: зяяння статевої щілини, воронкопо-
дібне заглиблення в ділянці промежини, атрофія шкіри в ділянці
промежини, задньої спайки човноподібної ямки, що виникають при
систематичних механічних діях (тиску) на дані ділянки, - слід
оцінювати як такі, що могли утворитися при розбещувальних діях;
2.4.3. Для підтвердження здійснення розбещувальних дій з ме-
тою виявлення сперми на судово-імунологічне дослідження в залеж-
ності від категорії випадку направляються мазки з вмістом піхви,
присінка піхви, сліди засохлої рідини, яка викликає підозру на
сперму, з різних частин тіла, а також одяг обстежуваної;
2.4.4. При підозрінні на скоєння розбещувальних дій через
анальний отвір проводиться дослідження ділянки згідно з положен-
нями, викладеними в п. 2.3.5 цих Правил.
При систематичних зносинах через анальний отвір можуть вини-
кати такі зміни: воронкоподібна втягнутість, зяяння анального от-
вору, згладження зморщок в цій ділянці і в ділянці слизової обо-
лонки прямої кишки, багряно-червоний колір слизової оболонки з
синюшним відтінком, розслаблення сфінктерів, дряблуватість і в'я-
лість слизової оболонки прямої кишки, розширення її ампулярної
частини та випадіння шарів слизової тощо (при виявленні наведених
змін треба виключати їх виникнення внаслідок розладу діяльності
кишечника);
2.4.5. У разі необхідності обстежувана направляється на кон-
сультацію для виключення можливого зараження венеричним захворю-
ванням, СНІДом або трихомоніазом.
2.5. Встановлення здатності до статевих зносин і до заплід-
нення:
2.5.1. Експертиза даного виду проводиться комісійно у спра-
вах про припинення шлюбу у випадках, коли жінка, яка не здатна до
запліднення, видає себе за матір чужої дитини, а також при вста-
новленні ступеня тяжкості тілесного ушкодження при вирішенні пи-
тань про втрату здатності до відтворення.
При цьому експерт повинен з'ясувати:
а) при визначенні здатності до статевих зносин - чи немає у
жінки дефектів і вад розвитку статевих органів або вагінізму;
б) при визначенні здатності до запліднення (з урахуванням
віку та анатомофізіологічних особливостей) - чи немає у жінки гі-
некологічних захворювань (ендометриту, пухлин, неправильного по-
ложення матки тощо), гормональних порушень, хронічних інфекцій та
інтоксикації, дії випромінювання та ін.
2.6. Встановлення вагітності та колишніх пологів:
2.6.1. Експертиза даного виду проводиться комісійно для ви-
рішення питань:
а) наявність вагітності та її строків;
б) давність колишніх пологів або викидню;
в) характер перебігу вагітності та післяпологового періоду;
г) наявність захворювань (у тому числі статевих органів),
здатних викликати переривання вагітності;
2.6.2. У висновку при можливості повинні міститися такі
відомості:
а) строки (вік), коли почались регулярні місячні, їх трива-
лість, періодичність, характер (рясні, болючі, неболючі тощо);
б) строки (вік) початку статевого життя;
в) дата останніх статевих зносин;
г) дата першого дня останньої менструації;
д) стан молочних залоз, живота та його покриву;
є) опис зовнішніх статевих органів - стан статевої щілини
(закрита, зяє), промежини (наявність розривів, їх давність, сту-
пінь тощо), слизових оболонок, вуздечки губ, задньої спайки губ,
дівочої пліви, входу у піхву (вузький, здатний до скорочення, ши-
рокий, зяючий), наявність або відсутність "ямки материнства" (оз-
нака Снегірьова-Губарева), виділень;
ж) опис внутрішніх статевих органів (дослідження піхви) -
стан піхви та її стінок (вузька, з вираженими зморшками, широка,
з гладкими стінками), шийка матки (форма, розмір, щільність),
зовнішнього вічка шийки матки (кругла, щілиноподібна, закрита,
зяє), тіла матки (положення, розмір, консистенція, рухомість,
чутливість), придатків, наявність і характер виділень;
2.6.3. Визначається строк вагітності (при її наявності),
первинна вона або повторна. У сумнівних випадках або в ранні
строки при використанні для встановлення наявності вагітності бі-
ологічних проб її результати вносяться у висновок.
У більш пізні строки (у другій половині вагітності) повинні
бути зазначені дані, які характеризують стан вагітності та плода:
а) розміри таза;
б) відстань від лона до пупка, від лобка до дна матки, від
лобка до мечоподібного відростка, окружність живота на рівні пуп-
ка;
в) положення плода (поздовжнє, поперечне, косе);
г) прилегла частина (головка, сідниці);
д) висота стояння прилеглої частини над входом (висока,
низька), її рухомість (балотує, рухома, притиснута, вставлена),
ущільненість прилеглої частини;
є) наявність маточного шуму, рухів та серцебиття плода (яс-
не, глухе, ритмічне, число ударів в 1 хв., не прослуховується),
місце найбільш ясного прослуховування;
2.6.4. Давність пологів, які сталися у медичній установі,
визначається за історією пологів, історією розвитку новонародже-
ного, іншими медичними документами; давність позалікарняних поло-
гів визначається у проміжку 2-3 тижнів з часу пологів;
2.6.5. При встановленні тривалості вагітності треба мати та-
кі дані:
а) дату останніх статевих зносин;
б) дату першого дня останньої менструації;
в) тривалість менструального циклу (в днях);
г) дату перших рухів плода;
д) яка по черзі вагітність;
є) дату нинішніх пологів, які по черзі пологи;
ж) стан немовляти з використанням висновків лікаря-неонато-
лога про його антропометричні і фізіологічні показники;
2.6.6. При визначенні колишніх або нинішньої вагітності та
її строків, а також давності пологів на судово-цитологічне дос-
лідження з метою встановлення морфологічного складу (наявність
молозивних тілець, жирових кульок, лейкоцитів тощо) можна надси-
лати виділення молочних залоз.
2.7. Встановлення зв'язку припинення вагітності з травмою:
2.7.1. При даному виді експертизи:
а) проводиться обстеження потерпілої;
б) вивчаються оригінали медичних документів з жіночої кон-
сультації, лікувальних та пологоводопоміжних установ, куди звер-
талася обстежувана під час нинішньої вагітності, до і після трав-
ми;
2.7.2. При опитуванні потерпілої з'ясовуються:
а) обставини заподіяння травми, давність та механізм її за-
подіяння, предмет (предмети), яким (ми) вона була заподіяна, міс-
це прикладання травмуючої дії, положення, в якому перебувала по-
терпіла до і після заподіяння травми, чи падала потерпіла після
травми і якими частинами тіла вона вдарялась при падінні;
б) через який проміжок часу (у днях та годинах) з'явились
симптоми загрози викидню або передчасних пологів і чим це було
виражено;
в) місце і час виходу плода, його довжина і маса;
г) акушерський анамнез - наявність вагітностей раніше, їх
кількість, характер перебігу і чим закінчувалися (строкові поло-
ги, штучний аборт, мимовільний викидень і на якому місяці вагіт-
ності він стався);
д) соматичні та інфекційні захворювання, якими хворіла по-
терпіла до нинішньої вагітності і під час її (особливо запальними
процесами статевих органів та іншими жіночими хворобами);
є) характер перебігу теперішньої вагітності, чи не перебува-
ла до травми у стаціонарі з метою збереження вагітності;
ж) результати лабораторних досліджень, якщо такі проводи-
лись;
2.7.3. При обстеженні потерпілих докладно описуються наявні
тілесні ушкодження, зазначається їх характер і локалізація.
Огляд внутрішніх статевих органів проводиться лікарем-акуше-
ром-гінекологом;
2.7.4. У випадках визначення прямого причинного зв'язку між
перенесеною травмою та перериванням вагітності (розрив плідного
міхура, відшарування плаценти з наступним викиднем або достроко-
вими пологами) встановлюються тяжкі тілесні ушкодження.
При наявності об'єктивних симптомів загрози викидня (кров'-
янисті виділення, збудженість матки), які з'явилися незабаром
після травми, але у зв'язку з своєчасним проведенням медичних за-
ходів вагітність була збережена, ступінь тяжкості визначається за
тривалістю проведеного лікування.
При відсутності об'єктивних ознак загрози викидня оцінюється
лише ступінь тяжкості самих тілесних ушкоджень.
2.8. Встановлення штучного припинення вагітності (експертиза
незаконно проведеного аборту);
2.8.1. При даному виді експертизи встановлюється:
а) чи була обстежувана вагітною;
б) чи був у неї аборт;
в) в який строк вагітності стався аборт;
г) чи був аборт мимовільним або викликаний штучно;
д) скільки часу минуло з моменту проведення аборту;
є) яким засобом був проведений аборт;
ж) якої шкоди завдав аборт обстежуваній;
з) чи проведений аборт самою обстежуваною або сторонньою
особою;
і) чи міг статися аборт за обставин, на які вказувала обсте-
жувана;
2.8.2. При опитуванні, крім звичайних, повинні бути з'ясова-
ні такі анамнестичні дані:
а) захворювання, перенесені у минулому та незадовго до по-
чатку аборту (у тому числі венеричні);
б) кількість вагітностей, їх перебіг та наслідки;
в) обставини та час настання аборту.
2.8.3. При зверненні обстежуваної з приводу аборту у ліку-
вальну установу запитуються і вивчаються медичні документи;
2.8.4. Для виключення мимовільного аборту на фоні токсоплаз-
мозу або резус-конфлікту обстежувана направляється у відповідну
медичну установу для проходження лабораторного дослідження;
2.8.5. Проводиться акушерсько-гінекологічне дослідження об-
стежуваної з докладним описом стану зовнішніх статевих органів,
ушкоджень у ділянці піхви, шийки матки та шиєчного каналу (опіки,
садна, розриви, сліди від накладення кульових щипців та ін.),
слідів, які виникли від мащення різними речовинами, із зазначен-
ням їх розміщення, розміру, форми, кольору тощо;
2.8.6. Описуються і при необхідності через слідчого направ-
ляються на лабораторне дослідження надіслані речові докази.
Також на судово-токсикологічне дослідження повинні бути на-
діслані взяті на тампон і висушені за кімнатної температури сліди
сторонніх рідин (мильний розчин, йодна настойка, розчин марганце-
вокислого калію тощо), які були знайдені у статевих органах.
2.9. Встановлення статі:
2.9.1. Експертиза при встановленні статі проводиться комі-
сійно з залученням акушера-гінеколога, ендокринолога, уролога та
психіатра;
2.9.2. У ході проведення експертизи з'ясовуються:
а) загальний розвиток суб'єкта (статура, будова скелета,
форма і розміри таза);
б) розвиток і особливості зовнішніх і внутрішніх статевих
органів;
в) розвиток і вираженість вторинних статевих ознак (характер
і особливості росту волосся на голові, обличчі та статевих орга-
нах, розвиток гортані, тембр голосу);
г) наявність і характер статевого потягу;
д) психічний розвиток;
є) наявність і характер виділень зі статевих органів (сім'-
яна рідина, менструальні виділення).
2.9.3. При необхідності проводиться стаціонарне ендокрино-
логічне обстеження.
2.10. Встановлення стану статевих органів у випадках визна-
чення ступеня стійкої втрати працездатності або придатності жінок
до фізичної праці:
2.10.1. При проведенні даного виду експертизи здійснюється
повне медичне обстеження особи з залученням лікарів відповідних
спеціальностей (терапевт, хірург, невропатолог, гінеколог тощо);
2.10.2. В ході проведення експертизи:
а) збирається повний анамнез з обов'язковим з'ясовуванням
перенесених захворювань та отриманих ушкоджень, характеру мен-
струального циклу і статевого життя, кількості вагітностей та їх
наслідків, перебігу пологів, післяпологового періоду і періоду
вигодування, проведення абортів, проявів клімактеричного синдро-
му, наявності та наслідків пологового та іншого травматизму, піс-
ляпологових захворювань, патологічних наслідків абортів;
б) проводиться ретельне обстеження з метою виявлення наяв-
ності або відсутності вад розвитку, захворювань та ушкоджень жі-
ночих статевих органів (вади розвитку матки, неправильне її поло-
ження, які супроводжуються стійкими функціональними змінами, за-
пальні захворювання, доброякісні або злоякісні новоутворення, уш-
кодження внаслідок пологів, аборту, нещасного випадку або іншої
етіології тощо), а також (при встановленні придатності до фізич-
ної праці) наявність або відсутність венеричних захворювань, зах-
ворювань на СНІД;
в) при необхідності запитується і вивчається медична доку-
ментація з лікувальних установ, в яких лікувалась обстежувана,
проводиться її обстеження у стаціонарі, використовуються додатко-
ві методи дослідження (лабораторні аналізи тощо).
2.10.3. У випадках захворювань або патологічних станів жіно-
чих статевих органів після встановлення діагнозу визначається
причинний зв'язок з статевим життям (у тому числі з абортами, по-
логами) або травмою. При визначенні здатності до фізичної праці
із врахуванням виявлених змін зазначають, чи перешкоджали знайде-
ні зміни заняттям фізичною працею, чи протипоказано обстежуваній
виконання робіт, які пов'язані з підняттям вантажів, перебуванням
у холодному приміщенні тощо;
2.10.4. Ступінь стійкої втрати працездатності або придатнос-
ті до фізичної праці визначається комісійно, з урахуванням стану
не тільки жіночої статевої сфери, а й решти органів та систем.
У висновку повинна бути зазначена можливість проведення опе-
ративного втручання, під впливом якого працездатність може відно-
витися.
2.11. Встановлення здатності до статевих зносин у осіб чоло-
вічої статі:
2.11.1. Дана експертиза виконується комісійно за участю лі-
каря-сексопатолога і при цьому:
а) проводиться опитування обстежуваного;
б) проводиться огляд обстежуваного;
в) проводяться лабораторні дослідження;
г) вивчається медична документація і при необхідності мате-
ріали справи.
2.11.2. При опитуванні з'ясовується:
а) наявність в анамнезі венеричних та невенеричних запальних
захворювань передміхурової залози, сім'яних міхурців, яєчок, при-
датків яєчок і сечовивідного каналу, здатних справити негативний
вплив на статеву функцію, ендокринних порушень, інфекційних хво-
роб (паротит, малярія, тиф, туберкульоз тощо), захворювань та
травм центральної нервової системи, травми статевих органів і
кісток таза, які супроводжуються порушенням функції статевих ор-
ганів;
б) наявність шкідливих звичок - куріння (давність, кількість
викурених за добу цигарок), вживання алкоголю (частота та кіль-
кість), наркотиків, медикаментів (снодійних, гормональних препа-
ратів тощо);
в) наявність професійних шкідливостей (опромінювання, кон-
такт з свинцем, ртуттю тощо);
г) дані про статеве визрівання і статеве життя - перші про-
яви полюцій, їх частота, онанізм (в який період життя, частота),
час початку статевого життя, частота скоєння статевих актів, від-
хилення від норми під час здійснювання статевого акту, скільки
разів вступав у шлюб, наявність дітей, чи були сімейні конфлікти
у зв'язку з статевим життям тощо.
2.11.3. В результаті огляду в експертизі повинні бути відби-
ті:
а) статура, вгодованість, ріст стоячи та сидячи, окружність
грудної клітки на глибокому вдиху, видиху і у спокійному стані,
зміна зубів, наявність та кількість постійних зубів, ступінь ви-
раженості шкірних рефлексів (черевного, кремастерного, анального
та сідничного), ступінь розвитку оволосіння на обличчі, у пахво-
вих ямках, лобковій ділянці, виступання щитовидного хряща, тембр
голосу;
б) розвиток зовнішніх статевих органів - довжина (від кореня
до кінця головки) і ширина (в середній частині та в найширшій
частині головки) ненапруженого статевого члена, стан печеристих
тіл, передньої шкірочки (наявність, рухомість, чи закриває голов-
ку та чи вільно зсовується з неї) і вуздечки, розміщення зовніш-
нього отвору сечовивідного каналу і стан його зовнішніх губок,
форма калитки, зморщеність, пігментація, розмір (нормальний,
зменшений, збільшений), наявність у калитці яєчок, їх консистен-
ція (м'яка, м'яко-еластична, еластична), характер поверхні (глад-
ка, бугриста), болюча, розміри (довжина, ширина, товщина), стан
сім'яних канатиків (товщина, консистенція), передміхурової залози
(положення, розмір границі, стан поверхні, вираженість серединної
борозни, рівномірність часток, консистенції, наявність ущільнень
і втягнень, болючість), сім'яних міхурців;
в) наявність вад розвитку (захворювань), сліди ушкоджень.
2.11.4. Підсумки про здатність обстежуваного до статевих
зносин повинні обгрунтовуватись на сукупності даних опиту, огля-
ду, лабораторних досліджень, медичної документації та матеріалів
справи з урахуванням того, що причиною статевих розладів можуть
бути: важкі виснажуючі загальні захворювання, захворювання цен-
тральної нервової системи, запальні та інші захворювання статевих
органів, ендокринні розлади, виродливість (каліцтво) статевих ор-
ганів (наприклад, виражена епі- або гіпоспадія), механічні ушкод-
ження статевого члена та органів калитки, наявність рубців і
ущільнень у печеристих тілах, статевого члена, ураження передмі-
хурової залози (стійка в'ялість, нерівна бугриста поверхня, по-
більшення однієї з часток тощо);
2.11.5. У випадках вирішення питання про імпотенцію обстежу-
ваного при відсутності об'єктивних причин, які могли б обумовити
неможливість здійснювати статеві акти, треба вивчити медичну до-
кументацію з лікувальної установи, до якої він звертався, ознай-
омитися з протоколами допитів потерпілої і дружини обстежуваного,
проконсультувати його у невропатолога, ендикринолога та інших
спеціалістів;
2.11.6. Якщо виникає потреба у встановленні відповідності
розмірів статевих органів обстежуваного і потерпілої (в основному
у випадках згвалтування малолітніх дівчат), проводиться вимірю-
вання статевого члена обстежуваного у стані ерекції та входу у
піхву потерпілої.
У випадках невідповідності розмірів у підсумках зазначається
можливість або неможливість здійснювати статеві зносини без запо-
діяння ушкоджень потерпілій.
2.12. Встановлення здатності до запліднення у осіб чоловічої
статі:
2.12.1. Встановлення здатності до запліднення проводиться в
порядку та за умов, наведених у пп. 2.11.1, 2.11.2 та 2.11.3 цих
Правил;
2.12.2. При проведенні даної експертизи обов'язковим є лабо-
раторне дослідження сім'яної рідини;
2.12.3. Підсумки про здатність обстежуваного до запліднення
повинні грунтуватися на комплексі отриманих даних і при цьому
слід ураховувати, що:
а) вади розвитку статевого члена (виражена прикоренева або
калиточна епі- і гіпоспадія) не є безумовним доказом нездатності
до запліднення;
б) зміни обох яєчок у вигляді ущільнення та бугристості
(свідоцтво перенесеного запального процесу) може бути причиною
азоспермії, а такі зміни тільки одного яєчка, при збереженні
функції іншого, звичайно не тягне за собою втрату здатності до
відтворення;
в) виявлення двобічного ущільнення у придатках (свідоцтво
перенесеного запального процесу або травми), як правило, є об'єк-
тивною ознакою нездатності до запліднення. Таке становище може
скластися у ряді випадків і при однобічному ураженні придатків;
г) виражені рубцеві зміни в ділянці сім'яних міхурців та пе-
редміхурової залози (навіть при відсутності інших даних) можуть
бути причиною азоспермії;
д) з судово-медичної точки зору наявність навіть одного нор-
мального сперматозоїда в еякуляті вже не дає підстави для твер-
дження про повну нездатність обстежуваного до запліднення. При
малій кількості сперматозоїдів (олігозоаспермія) можна тільки
зазначити, що можливість запліднення знижена, але повністю виклю-
чити здатність до запліднення не можна.
2.13. Встановлення статевої зрілості осіб чоловічої статі:
2.13.1. Експертиза встановлення статевої зрілості в Україні
проводиться щодо осіб чоловічої статі у віці з 14 до 18 років у
випадках, які пов'язані з статевими правопорушеннями;
2.13.2. Статева зрілість у осіб чоловічої статі характеризу-
ється станом загального фізичного розвитку та формуванням стате-
вих залоз, при якому статеве життя є фізіологічно нормальною
функцією, не викликає розладу здоров'я і не завдає шкоди подаль-
шому розвитку організму;
2.13.3. При визначенні статевої зрілості в обов'язковому по-
рядку ураховується сукупність таких ознак розвитку організму об-
стежуваного:
а) загальний розвиток організму;
б) розвиток зовнішніх і внутрішніх статевих органів;
в) здатність до статевих зносин та запліднення.
2.13.4. Експертиза виконується у порядку та з додержанням
умов, зазначених у пп. 2.11.1, 2.11.2 і 2.11.3 цих Правил;
2.13.5. Підсумки про досягнення обстежуваним статевої зрі-
лості обгрунтовуються усім комплексом отриманих даних і при цьому
можливі такі варіанти: обстежуваний
а) статевої зрілості не досяг і статевих актів здійснювати
не може;
б) статевої зрілості не досяг, але статеві акти може здій-
снювати;
в) статевої зрілості досяг повністю.
2.14. Встановлення ознак, які можуть свідчити про скоєння
акту мужолозтва:
2.14.1. Експертиза виконується у порядку та з додержанням
умов, наведених в пп. 2.11.1 і 2.11.3 цих Правил;
2.14.2. Крім цього, з'ясовується, коли і за яких обставин
обстежуваний почав займатися гомосексуалізмом і чи перебуває він
на обліку у психіатра. У позитивному випадку запитується і вивча-
ється психіатрична медична документація;
2.14.3. При обстеженні активного партнера:
а) звертається увага на наявність на статевому члені крово-
виливів, саден, присталого волосся, калу, сторонніх речей, нап-
риклад вазеліну. З'ясовують наявність калу і на лобковому во-
лоссі. Ретельно оглядають ділянку вінцевої борозенки та поглиб-
лень з двох боків вуздечки;
б) робиться відбиток із статевого члена на предметне скло з
метою проведення судово-цитологічного дослідження на наявність
часток калу і при потребі - крові;
в) при можливості проводиться бактеріологічне дослідження
відбитку із статевого члена з метою виявлення кишкової палички.
2.14.4. При обстеженні пасивного партнера:
а) ретельно оглядається ділянка анального отвору у колінно-
ліктьовому положенні. При цьому звертається увага на наявність
будь-яких ушкоджень, форму (у вигляді невеликого заглиблення, ши-
рокої або втягнутої воронки), вираженість поздовжніх зморщок шкі-
ри, а також стан самого анального отвору (стислий, зяє значно або
незначно, розтягується вільно або із зусиллям) і слизової оболон-
ки прямої кишки (колір, наявність крововиливів, саден, ран, поз-
довжніх тріщин тощо);
б) у свіжих випадках (коли не було акту дефекації) з метою
встановлення наявності сперматозоїдів відбираються мазки марлевим
тампоном з глибини три - п'ять сантиметрів прямої кишки шляхом
обтирання її слизової оболонки з подальшим нанесенням на предмет-
не скло. Тампон та скло висушують за кімнатної температури і ра-
зом із зразком чистої марлі надсилають у встановленому порядку у
відділення судово-медичної імунології бюро.
При виявленні в ділянках анального отвору або промежини чу-
жого волосся, засохлої сперми їх слід вилучати і також надіслати
на лабораторне дослідження.
Лабораторному дослідженню з метою встановлення наявності
сперми та її групової приналежності, часток калу у плямах сперми
підлягає одяг пасивного партнера, якщо на ньому знайдені сліди
сперми чи калу;
в) обстежений направляється на консультацію до лікаря-прок-
толога, висновки якого повинні бути занесені до протокольної час-
тини експертизи;
2.14.5. Якщо в обстежуваного були або є венеричні захворю-
вання ділянки анального отвору, запитується і вивчається відпо-
відна медична документація або проводиться огляд його лікарем-
-дерматологом;
2.14.6. Ушкодженнями, заподіяними при акті мужолозтва, мо-
жуть бути поздовжні тріщини, що розміщуються між складками слизо-
вої оболонки прямої кишки на передній і частково бічних її стін-
ках; овальні садна, розміщені на усіх поверхнях слизової оболон-
ки; розриви з загорнутими усередину краями у вигляді прямого ку-
та, одна сторона якого спрямована вздовж прямої кишки, а друга -
упоперек.
При систематичному мужолозтві у пасивного партнера можуть
бути виявлені такі зміни у ділянці анального отвору та прямої
кишки: воронкоподібна втягненість, зяяння анального отвору,
згладжені поздовжні зморшки навколо анального отвору та слизової
оболонки прямої кишки, послаблення сфінктерів та багряно-червоний
з синюшним відтінком колір слизової оболонки прямої кишки.
Примітка. Хронічні запори, поноси, геморой, проктит, парапроктит,
випадання прямої кишки, оперативні втручання в ділянці
анального отвору можуть призводити до змін, які помил-
ково можуть бути прийняті за такі, що виникають при си-
стематичному мужолозтві у пасивного партнера.
2.15. Встановлення у осіб чоловічої статі ознак, які можуть
бути використані при встановленні факту згвалтування (згвалтуван-
ня - поняття юридичне і експерт встановлює ознаки, які можуть бу-
ти використані судово-слідчими органами при встановленні факту
згвалтування);
2.15.1. Експертиза виконується у порядку та з додержанням
умов, наведених у пп. 2.11.1, 2.11.2 та 2.11.3 цих Правил;
2.15.2. Крім того, у експертизі повинні бути відбиті:
а) стан одягу, наявність на ній пошкоджень, забруднень та
плям, що нагадують кров, кал, слину тощо, наявність волосся, во-
локон тканин та ін. (Одяг з плямами, що нагадують кров, треба ви-
лучити і надіслати слідчим на судово-імунологічне і судово-цито-
логічне дослідження.);
б) характер, розміщення, форма та розміри усіх тілесних уш-
коджень, які виявлені при обстеженні;
в) всі зміни та особливості, які були виявлені на статевому
члені та в прилеглих до нього ділянках тіла.
2.15.3. Проводиться відбирання матеріалу з головки статевого
члена та з зовнішнього отвору сечовивідного каналу для визначення
наявності та групової приналежності клітин піхвового епітелію.
Також надсилається піднігтевий вміст для встановлення наявності
мікрослідів крові і мікронакладень, їх видової, статевої, групо-
вої і органо-тканинної приналежності.
2.16. Встановлення венеричного захворювання:
2.16.1. Експертиза зі встановлення наявності або відсутності
у обстежуваного венеричного захворювання проводиться за участю
лікаря-дерматовенеролога;
2.16.2. Обстеження проводиться за схемою, яка наведена в
п. 2.11.1 даних Правил;
2.16.3. При опитуванні обстежуваного, яке повинно проводи-
тись, як зазначено в п. 2.11.2 цих Правил, особливу увагу слід
приділити уточненню обставин, які безпосередньо або побічно мо-
жуть вказати на наявність у нього венеричного захворювання. Якщо
таке захворювання було у минулому, з'ясовують, яким було лікуван-
ня;
2.16.4. При огляді обстежуваного, який повинен проводитись
відповідно п. 2.11.3 цих Правил, особливу увагу слід приділити:
а) огляду волосистої частини голови, слизових оболонок по-
рожнини рота та зіва, шкіри на обличчі, шиї, тулубі та кінцівках
з метою виявлення на них висипу, його розміщення, інтенсивності,
чи згруповані його елементи у фігури; чи є болючі маленькі вираз-
ки або ерозії у порожнині рота;
б) огляду найбільш придатних для ін'єкцій ділянок тіла з ме-
тою виявлення їх слідів або інфільтратів; у разі виявлення таких
інфільтратів і підозрі, що вони є специфічні, треба провести
рентгенологічне дослідження з метою встановлення наявності ме-
талів (вісмуту);
в) стану шийних, пахвових, ліктьових і пахових лімфатичних
вузлів;
г) наявності на статевому органі маленьких виразок, ерозій,
рубців від твердого шанкеру, виділень: при їх наявності з'ясову-
ють, через який час після статевих зносин з'явились, характер
(гнійні, слизові, мізерні, рясні тощо), чи супроводжуються різзю
на початку або при закінченні сечовипускання);
д) стану та змінам у ділянці анального отвору з метою вияв-
лення твердого шанкеру або папул і широких кондилом;
є) стану яєчок та їх придатків, передміхурової залози і
сім'яних міхурців.
2.16.5. Ретельне обстеження підозрюваного з взяттям необхід-
ного матеріалу від нього на лабораторне дослідження проводиться у
спеціалізованих шкірно-венеричних установах. При відсутності та-
кої можливості експерт повинен відібрати мазки виділень уретри
або прямої кишки на бактеріологічне дослідження;
2.16.6. Підсумки про наявність або відсутність венеричного
захворювання треба робити лише після проведення всіх необхідних
обстежень і лабораторних досліджень з урахуванням висновку фахів-
ців в галузі дерматовенерології.
|
