|
При
наближенні до південного крила величної будівлі Харківського державного
університету в парку серед зелені, що шанобливо розступається, вас
обов’язково зустріне застигла в бронзі людина, що стоїть на гранітному
постаменті. Здається, ще мить – і фігура з піднятою рукою оживе: засвітяться
очі на одухотвореному обличчі, розтуляться вуста і прозвучать проникливі
слова, сказані майже 190 років тому: «Блажен уже стократно, если случай
поставил меня в возможности сделать малейшее добро любезнейшей моей Украине…»
У кам’яну брилу вмонтовано барельєф з видом с. Кручик. Ця людина на п’’десталі – наш земляк, видатний російський і український вчений, винахідник, освітній і громадський діяч кінця XVIII – першої половини ХIX ст., засновник Харківського універсітету Василь Назарович Каразін (1773-1842 рр.). Дід його – грек із Болгарії Олександр Караджі, переселився в Росію ще за часів Петра І, брав участь у військових походах, одержав звання капитана. Батько, пішовши по тій же стежці, воював у Пруссії, був поранений. Одержавши за службу 6000 крб, села Кручик і Основ’янці “в вечное и потомственное владение”, в чині полковника вийшов у відставку, поселився в селі на Мерлі. Тут у Назара Каразіна і його дружини, дочки сотника Харківського полку Я. І. Ковалевського, народився сін Василь. Дитячі та юнацькі роки Василя проходили в тихому українському селі, в спілкуванні з рідними, місцевими селянами та їх дітьми. Щоденно бачив їх працелюбність, кмітливість, практичний розрахунок. Мабуть, це не в малій мірі сприяло формуванню кращих рис характеру хлопця. Навчався в Харківському і Кременчуцькому пансіонатах для дворянських дітей. Вісімнадцятирічним юнаком Каразін, будучи вже в чині сержанта, прибув до Петербурга. Пізніше зрозумів, що військова служба не для нього і повернувся додому. Тут закохався і одружився. Відчуваючи задушливу атмосферу в Росії за царювання Павла І, молодий Каразін намагається виїхати за кордон, та йому відмовлено а паспорті. Тоді разом із дружиною зробив спробу перейти кордон нелегально, але був затриманий і посаджений до Віленської в’язниці, а звідти відправлений до столиці. Це був перший арешт нашого земляка. Він мав велику програму перетворень у державному управлінні, господарстві, культурі. Його ідеал – конституційна монархія. Основним засобом для докорінних перетворень у середині країни Каразін вважав освіту народу. Пізніше він розвивав бурхливу діяльність по розробці проектуорганізації народної освіти в країні. Передбачалось розширити мережу приходських училищ, наблизити їх до потреб народу.Він працював над навчальними планами і структурою середньої та вищої освіти. Долаючи величезні труднощі – байдужість царя і його оточення, нестачу коштів, тупість чиновників, опір, недоброзичливість, -- Каразін іде до омріяної мети. Після кількох спроб добитись аудієнції у царя він написав прохання про відставку. Вона була негайно прийнята. Восени 1804 р. наш земляк у чині відставного статського радника повернувся в своє родове помістя Кручик. 17 січня 1805 року відбулося урочисте відкриття Харківського університету, але В.Н. Каразіна,зусиллями якого народився цей навчальний заклад,навіть не запросили... Будучи великим прихильником народної освіти,Каразін—людина незвичайної енергії,заснував у Кручику школу для селянських дітей. Тут же,у Кручику,Василь Назарович,намагаючись здійснити свої ідеали соціального устрою,організував селянське самоврядування,органом якого була дума.У 1805 р. Каразін реґламентував обов’язки своїх кріпаків,установивши розцінку робочого дня і обсяг річної повинності.Застосовуючи різноманітні нововвеедення,він прагнув міцніше врости в капіталістичні відносини,що вже розвивалися.Проте Каразін залишався власником середнього достатку.Живучи далеко від столиці,Василь Назарович цікавиться державними справами,пише царю листа “Про невтручання в справи Европи”. За широту наукових інтересів,практичну діяльність у багатьох галузях шанувальники і сучасники назвали його “українським Ломоносовим”.Каразін освоював і вирощував нові види сільськогосподарських рослин;проводив роботи по виготовленню хімічних добрив; домагався створення мережі метеостанцій; мріяв використовувати атмосферну електрику; спроектував безпечну систему опалення; навчився виготовляти у своїй лабораторії цемент і лікарські препарати,есенції цілющих трав; вніс пропозиції в галузі шовківництва та багато –багато іншого.Невгамовна,закохана у свою справу людина здатна творити чудеса.Саме таким був Василь Назарович.Надзвичайно активна діяльність Каразіна створила йому великий авторитет у науковому світі.Він був почесним і дійсним членом 7 наукових товариств країни,проте пережив три безпідставні ув’язнення та заслання,нагляд жандармерії . Відвідування Москви і Петербурга Каразіну назавжди заборонялось.Особа і діяльність“українського Ломоносова”глибоко цікавили й високо цінували передові люди того часу. Вдячні нащадки в 1905 р. з нагоди 100-річчя заснування Харківського університету спорудили бронзовий пам’ятник своєму видатному землякові. |
|
Заселення
Дикого поля
Проти татар і шведів У тенетах кріпацтва Родом-- з нашого краю На волю Через три революції Голодомор 1933 року Велика Вітчизняна війна На шляху незалежності |
|
Загальна інформація про Богодухівщину | |
Богодухів
Інтернет-провайдер
у
|